logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

Приклади використання методів та звітність про контрольовані операції

Які операції вважаються контрольованими?

Відповідно до пп. 39.1.3 п. 39.1 ст. 39 ПКУ, якщо умови в одній або більше контрольованих операціях не відповідають принципам «витягнутої руки», то прибуток, який міг бути отриманий у разі застосування цього принципу включається в оподатковуваний прибуток платника податків.

Для цілей трансфертного ціноутворення під господарською операцією розуміються всі види операцій, угод або домовленостей (підтверджені або непідтверджені документально), які можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

До таких операцій можуть бути віднесені (не виключно):
• операції з товарами, такими як сировина, готова продукція і т.п.;
• операції з надання послуг;
• операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау і т.п., а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
• фінансові операції, включаючи лізинг, участь у інвестиціях, кредити, комісії за гарантію і т.п.;
• операції з купівлі або продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі або продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Вважається, що контрольована операція відповідає принципам «витягнутої руки», якщо умови її проведення не відрізняються від умов проведення порівнянної неконтрольованої операції між непов'язаними особами.

Деякі господарські операції вважаються відповідними принципам «витягнутої руки» за умови дотримання встановлених правил застосування цін.

До таких умов, згідно з пп 39.2.1.8 п. 39.2.1 ст. 39 ПКУ відносяться:
1. Державне регулювання цін. За такими операціями ціни (націнки) продажу товарів (послуг) повинні бути не менше встановленого рівня мінімальної або індикативної ціни або не більше встановленого рівня максимальної ціни.
2. Обов'язкове проведення оцінки майна. Вартість об'єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування.
3. Проведення аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого встановлена ​​законом. Результати такого аукціону (публічних торгів), визнаються відповідними принципу «витягнутої руки».
4. Продаж (відчуження) заставленого майна позичальника з метою забезпечення вимог кредитора. Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого в заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, що склалися під час такого продажу, визнаються відповідними принципу «витягнутої руки».

Критерії визнання операції контрольованою

Критеріями для визнання операції контрольованою, згідно з пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПКУ є одночасне виконання наступних умов:
• перевищення обсягу річного доходу платника податку від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку становить 50 млн грн за відповідний звітний період;
• перевищення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначеного за правилами бухгалтерського обліку становить 5 млн грн за відповідний звітний рік.

Види операцій, перелічені у пп. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п. 39.2 ст. 39 ПКУ потрапляють під контроль за наявності перелічених вище критеріїв.

До таких операцій відносяться:
1. Господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, здійснюваних платниками податків з пов'язаними особами-нерезидентами, а також зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
2. Господарські операції, однією із сторін якої є нерезидент, зареєстрований в державі, яку включено до Переліку, затвердженого Розпорядженням № 977.
3. Зовнішньоекономічні операції - експорт або імпорт товарів, які мають біржове котирування. Перелік товарів, що мають біржове котирування і світових товарних бірж для кожної групи товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципам «витягнутої руки» здійснюється за методом «порівняльної неконтрольованої ціни».
4. Операції, перераховані вище, якщо між платником податку та його пов'язаною особою - нерезидентом право власності на предмет такої операції (перш ніж перейти від платника податків до пов'язаній особі - нерезидента в експортних операціях, або перш ніж перейти від пов'язаної особи - нерезидента до платника податків - в імпортних операціях) переходить до однієї або декількох непов'язаних осіб. При цьому такі непов'язані особи:
• не виконують істотних функцій, пов'язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов'язаними особами;
• не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та / або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов'язаними особами.

Інші операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 п. 39.2 ст. 39 ПКУ та здійснювані між непов'язаними особами - вважаються неконтрольованими.

Встановлення відповідності контрольованих операцій принципам «витягнутої руки» проводиться в ході їх зіставлення з неконтрольованими операціями.

Контрольовані операції вважаються порівнянними з неконтрольованими операціями в таких випадках:
- якщо в результаті застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення фінансовий результат контрольованої операції суттєво не відрізняється від неконтрольованої операції;
- якщо умови неконтрольованої операції, які можуть істотно вплинути на фінансовий результат або фінансові результати такої операції, можуть бути підкориговані з метою усунення істотних відмінностей при зіставленні таких операцій.

При зіставленні неконтрольованих операцій з контрольованими враховуються елементи, фінансові умови, функції та господарські ризики та інші умови проведення таких порівнянних операцій.

Методи, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципам «витягнутої руки» наведені в пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ:
• порівняльної ціни;
• ціни перепродажу;
• «витрати плюс»;
• чистого прибутку;
• розподілу прибутку.

Перераховані методи можуть застосовуватися з урахуванням доцільності їх використання.

Однак пріоритетним, поряд з іншими можливими для використання методами, вважається метод порівняльної ціни.

Також метод ціни перепродажу і «витрати плюс» є кращими в порівнянні з іншими можливими для використання методами, такими як: метод чистого прибутку або метод розподілу прибутку.

У випадках порівняння ціни (чи фінансового показника) при зіставленні контрольованої операції з неконтрольованими операціями застосовується діапазон цін (рентабельності). Використання таких діапазонів є обов'язковою умовою коли для порівняння застосовуються кілька порівнянних неконтрольованих операцій.

Фінансові показники, які можуть бути використані для встановлення рівня рентабельності наведені в пп. 39.3.2.5 п. 39.3 ст. 39 ПКУ та визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, таких як, але не виключно:

а) валова рентабельність (визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованої без урахування акцизного податку, мита, ПДВ, інших податків і зборів);

б) валова рентабельність собівартості (визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);

в) чиста рентабельність (визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованої без урахування акцизного податку, мита, ПДВ, інших податків і зборів);

г) чиста рентабельність витрат (визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

ґ) рентабельність операційних витрат (визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

д) рентабельність активів (визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних і оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), які прямо чи опосередковано використовуються в контрольованій операції).
У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів, рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;

е) рентабельність капіталу (визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов'язань).

Якщо при такому порівнянні ціна (показник рентабельності) контрольованої операції знаходиться в межах діапазону, вважається, що така операція відповідає принципу «витягнутої руки».

Якщо при порівнянні ціна (показник рентабельності) опиниться поза діапазону порівнянних операцій, то застосовується медіана діапазону цін (показника рентабельності). Але при цьому застосування медіани діапазону цін (рентабельності) не повинно приводити до зменшення суми податку на прибуток.

У разі застосування методів «ціни перепродажу», «витрати плюс», «чистого прибутку» вибирається сторона, яка досліджується. Досліджуваною стороною може бути нерезидент (пп. 39.3.2.7 п. 39.3.2 ст. 39 ПКУ).

Розрахунок діапазону цін (рентабельності) і медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення проводиться згідно з Порядком № 381.

Діапазон цін (рентабельності) встановлюється на підставі вибірки цін (фінансових показників), які використовуються в порівнянних операціях. До вибірки не включається ціна (фінансовий показник) контрольованої операції.

Вибрані ціни (фінансові показники) повинні бути впорядковані за зростанням. Якщо вибірка містить два і більше однакових значення, в неї включаються всі такі значення. Кожному значенню вибірки починаючи з мінімального присвоюється порядковий номер.

Діапазон цін (рентабельності) являє собою значення вибірки цін (фінансових показників) порівнянних операцій між нижнім і верхнім квартилем такого діапазону. Значення нижнього і верхнього квартиля є мінімальним і максимальним значенням діапазону цін (рентабельності).

Нижній квартиль діапазону цін (рентабельності) визначається наступним чином:
• якщо добуток числа 0,25 і загального числа значень вибірки цін (фінансових показників) є цілим числом - нижній квартиль визначається як середньоарифметичне значення цін (фінансових показників), які у вибірці відповідають такому цілому числу і наступного за ним числа (порядковому номеру у вибірці);
• якщо добуток числа 0,25 і числа значень вибірки цін (фінансових показників) є дробовим числом - нижній квартиль визначається як значення числа, яке у вибірці відповідає порядковому номеру числа, наступного за цілою частиною такого дрібного числа.

Верхній квартиль діапазону цін (рентабельності) визначається наступним чином:
• якщо добуток числа 0,75 і загального числа значень вибірки цін (фінансових показників) є цілим числом - верхній квартиль визначається як середньоарифметичне значення цін (фінансових показників), які у вибірці відповідають такому цілому числу і наступного за ним числу (порядковому номеру у вибірці ) у вибірці;
• якщо добуток числа 0,75 і числа значень вибірки цін (фінансових показників) є дробовим числом - верхній квартиль визначається як значення числа, яке у вибірці відповідає порядковому номеру числа, наступного за цілою частиною такого дрібного числа.

Медіана діапазону цін (рентабельності) визначається:
- якщо добуток числа 0,5 і числа значень вибірки цін (фінансових показників) є цілим числом - медіана визначається як середньоарифметичне значення цін (фінансових показників), які у вибірці відповідають такому цілому числу і наступного за ним числу (порядковому номеру у вибірці);
- якщо добуток числа 0,5 і числа значень вибірки цін (фінансових показників) не є цілим числом - медіана визначається як значення числа, яке у вибірці відповідає порядковому номеру числа, наступного за цілою частиною такого дрібного числа.

До Порядку № 381 повинні бути розроблені методичні вказівки, в яких наводяться рекомендації до застосування норм цього Порядку, зокрема для розрахунку медіани. До цього моменту, (виходячи з визначення медіани як показника, який застосовується до діапазону вибірки) можна зробити логічний висновок, що для розрахунку медіани повинні встановлюватись нові порядкові номери значень цін (рентабельності) між нижнім і верхнім квартилем вибірки.

Числові приклади використання методів та звітність про контрольовані операції - див. в окремому файлі

Числові приклади використання методів та звітність про контрольовані операції

Юровський Борис, Остапенко Наталія


По матеріалам: Консультант бухгалтера (рус) № 21

 

 

 

 

 

Приклади використання методів та звітність про контрольовані операції

Які операції вважаються контрольованими?

Відповідно до пп. 39.1.3 п. 39.1 ст. 39 ПКУ, якщо умови в одній або більше контрольованих операціях не відповідають принципам «витягнутої руки», то прибуток, який міг бути отриманий у разі застосування цього принципу включається в оподатковуваний прибуток платника податків.

Для цілей трансфертного ціноутворення під господарською операцією розуміються всі види операцій, угод або домовленостей (підтверджені або непідтверджені документально), які можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

До таких операцій можуть бути віднесені (не виключно):
• операції з товарами, такими як сировина, готова продукція і т.п.;
• операції з надання послуг;
• операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау і т.п., а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
• фінансові операції, включаючи лізинг, участь у інвестиціях, кредити, комісії за гарантію і т.п.;
• операції з купівлі або продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі або продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Вважається, що контрольована операція відповідає принципам «витягнутої руки», якщо умови її проведення не відрізняються від умов проведення порівнянної неконтрольованої операції між непов'язаними особами.

Деякі господарські операції вважаються відповідними принципам «витягнутої руки» за умови дотримання встановлених правил застосування цін.

До таких умов, згідно з пп 39.2.1.8 п. 39.2.1 ст. 39 ПКУ відносяться:
1. Державне регулювання цін. За такими операціями ціни (націнки) продажу товарів (послуг) повинні бути не менше встановленого рівня мінімальної або індикативної ціни або не більше встановленого рівня максимальної ціни.
2. Обов'язкове проведення оцінки майна. Вартість об'єкта оцінки є підставою для встановлення відповідності принципу «витягнутої руки» для цілей оподаткування.
3. Проведення аукціону (публічних торгів), обов'язковість проведення якого встановлена ​​законом. Результати такого аукціону (публічних торгів), визнаються відповідними принципу «витягнутої руки».
4. Продаж (відчуження) заставленого майна позичальника з метою забезпечення вимог кредитора. Якщо продаж (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого в заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, умови, що склалися під час такого продажу, визнаються відповідними принципу «витягнутої руки».

Критерії визнання операції контрольованою

Критеріями для визнання операції контрольованою, згідно з пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПКУ є одночасне виконання наступних умов:
• перевищення обсягу річного доходу платника податку від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку становить 50 млн грн за відповідний звітний період;
• перевищення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначеного за правилами бухгалтерського обліку становить 5 млн грн за відповідний звітний рік.

Види операцій, перелічені у пп. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п. 39.2 ст. 39 ПКУ потрапляють під контроль за наявності перелічених вище критеріїв.

До таких операцій відносяться:
1. Господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, здійснюваних платниками податків з пов'язаними особами-нерезидентами, а також зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
2. Господарські операції, однією із сторін якої є нерезидент, зареєстрований в державі, яку включено до Переліку, затвердженого Розпорядженням № 977.
3. Зовнішньоекономічні операції - експорт або імпорт товарів, які мають біржове котирування. Перелік товарів, що мають біржове котирування і світових товарних бірж для кожної групи товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Встановлення відповідності умов контрольованої операції принципам «витягнутої руки» здійснюється за методом «порівняльної неконтрольованої ціни».
4. Операції, перераховані вище, якщо між платником податку та його пов'язаною особою - нерезидентом право власності на предмет такої операції (перш ніж перейти від платника податків до пов'язаній особі - нерезидента в експортних операціях, або перш ніж перейти від пов'язаної особи - нерезидента до платника податків - в імпортних операціях) переходить до однієї або декількох непов'язаних осіб. При цьому такі непов'язані особи:
• не виконують істотних функцій, пов'язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов'язаними особами;
• не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та / або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов'язаними особами.

Інші операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 п. 39.2 ст. 39 ПКУ та здійснювані між непов'язаними особами - вважаються неконтрольованими.

Встановлення відповідності контрольованих операцій принципам «витягнутої руки» проводиться в ході їх зіставлення з неконтрольованими операціями.

Контрольовані операції вважаються порівнянними з неконтрольованими операціями в таких випадках:
- якщо в результаті застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення фінансовий результат контрольованої операції суттєво не відрізняється від неконтрольованої операції;
- якщо умови неконтрольованої операції, які можуть істотно вплинути на фінансовий результат або фінансові результати такої операції, можуть бути підкориговані з метою усунення істотних відмінностей при зіставленні таких операцій.

При зіставленні неконтрольованих операцій з контрольованими враховуються елементи, фінансові умови, функції та господарські ризики та інші умови проведення таких порівнянних операцій.

Методи, які використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципам «витягнутої руки» наведені в пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ:
• порівняльної ціни;
• ціни перепродажу;
• «витрати плюс»;
• чистого прибутку;
• розподілу прибутку.

Перераховані методи можуть застосовуватися з урахуванням доцільності їх використання.

Однак пріоритетним, поряд з іншими можливими для використання методами, вважається метод порівняльної ціни.

Також метод ціни перепродажу і «витрати плюс» є кращими в порівнянні з іншими можливими для використання методами, такими як: метод чистого прибутку або метод розподілу прибутку.

У випадках порівняння ціни (чи фінансового показника) при зіставленні контрольованої операції з неконтрольованими операціями застосовується діапазон цін (рентабельності). Використання таких діапазонів є обов'язковою умовою коли для порівняння застосовуються кілька порівнянних неконтрольованих операцій.

Фінансові показники, які можуть бути використані для встановлення рівня рентабельності наведені в пп. 39.3.2.5 п. 39.3 ст. 39 ПКУ та визначаються на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, таких як, але не виключно:

а) валова рентабельність (визначається як відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованої без урахування акцизного податку, мита, ПДВ, інших податків і зборів);

б) валова рентабельність собівартості (визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);

в) чиста рентабельність (визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованої без урахування акцизного податку, мита, ПДВ, інших податків і зборів);

г) чиста рентабельність витрат (визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до суми собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

ґ) рентабельність операційних витрат (визначається як відношення валового прибутку до операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг);

д) рентабельність активів (визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до поточної ринкової вартості необоротних і оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), які прямо чи опосередковано використовуються в контрольованій операції).
У разі відсутності необхідної інформації про поточну ринкову вартість активів, рентабельність активів може визначатися на основі даних бухгалтерської звітності;

е) рентабельність капіталу (визначається як відношення прибутку від операційної діяльності до капіталу (сума необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов'язань).

Якщо при такому порівнянні ціна (показник рентабельності) контрольованої операції знаходиться в межах діапазону, вважається, що така операція відповідає принципу «витягнутої руки».

Якщо при порівнянні ціна (показник рентабельності) опиниться поза діапазону порівнянних операцій, то застосовується медіана діапазону цін (показника рентабельності). Але при цьому застосування медіани діапазону цін (рентабельності) не повинно приводити до зменшення суми податку на прибуток.

У разі застосування методів «ціни перепродажу», «витрати плюс», «чистого прибутку» вибирається сторона, яка досліджується. Досліджуваною стороною може бути нерезидент (пп. 39.3.2.7 п. 39.3.2 ст. 39 ПКУ).

Розрахунок діапазону цін (рентабельності) і медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення проводиться згідно з Порядком № 381.

Діапазон цін (рентабельності) встановлюється на підставі вибірки цін (фінансових показників), які використовуються в порівнянних операціях. До вибірки не включається ціна (фінансовий показник) контрольованої операції.

Вибрані ціни (фінансові показники) повинні бути впорядковані за зростанням. Якщо вибірка містить два і більше однакових значення, в неї включаються всі такі значення. Кожному значенню вибірки починаючи з мінімального присвоюється порядковий номер.

Діапазон цін (рентабельності) являє собою значення вибірки цін (фінансових показників) порівнянних операцій між нижнім і верхнім квартилем такого діапазону. Значення нижнього і верхнього квартиля є мінімальним і максимальним значенням діапазону цін (рентабельності).

Нижній квартиль діапазону цін (рентабельності) визначається наступним чином:
• якщо добуток числа 0,25 і загального числа значень вибірки цін (фінансових показників) є цілим числом - нижній квартиль визначається як середньоарифметичне значення цін (фінансових показників), які у вибірці відповідають такому цілому числу і наступного за ним числа (порядковому номеру у вибірці);
• якщо добуток числа 0,25 і числа значень вибірки цін (фінансових показників) є дробовим числом - нижній квартиль визначається як значення числа, яке у вибірці відповідає порядковому номеру числа, наступного за цілою частиною такого дрібного числа.

Верхній квартиль діапазону цін (рентабельності) визначається наступним чином:
• якщо добуток числа 0,75 і загального числа значень вибірки цін (фінансових показників) є цілим числом - верхній квартиль визначається як середньоарифметичне значення цін (фінансових показників), які у вибірці відповідають такому цілому числу і наступного за ним числу (порядковому номеру у вибірці ) у вибірці;
• якщо добуток числа 0,75 і числа значень вибірки цін (фінансових показників) є дробовим числом - верхній квартиль визначається як значення числа, яке у вибірці відповідає порядковому номеру числа, наступного за цілою частиною такого дрібного числа.

Медіана діапазону цін (рентабельності) визначається:
- якщо добуток числа 0,5 і числа значень вибірки цін (фінансових показників) є цілим числом - медіана визначається як середньоарифметичне значення цін (фінансових показників), які у вибірці відповідають такому цілому числу і наступного за ним числу (порядковому номеру у вибірці);
- якщо добуток числа 0,5 і числа значень вибірки цін (фінансових показників) не є цілим числом - медіана визначається як значення числа, яке у вибірці відповідає порядковому номеру числа, наступного за цілою частиною такого дрібного числа.

До Порядку № 381 повинні бути розроблені методичні вказівки, в яких наводяться рекомендації до застосування норм цього Порядку, зокрема для розрахунку медіани. До цього моменту, (виходячи з визначення медіани як показника, який застосовується до діапазону вибірки) можна зробити логічний висновок, що для розрахунку медіани повинні встановлюватись нові порядкові номери значень цін (рентабельності) між нижнім і верхнім квартилем вибірки.

Числові приклади використання методів та звітність про контрольовані операції - див. в окремому файлі

Числові приклади використання методів та звітність про контрольовані операції

Юровський Борис, Остапенко Наталія


По матеріалам: Консультант бухгалтера (рус) № 21

 

 

 

 

 


29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017
25.11.2017
22.11.2017
30.10.2017
22.10.2017
10.10.2017