logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

5. Метод розподілення прибутку (метод распределения прибыли, profit split method)

Відповідно до підпункту 39.3.7.1 пункту 39.3 статті 39 ПКУ метод розподілення прибутку операції складається з виділення кожному пов'язаному підприємству, що бере участь у контрольованій операції, частини загального прибутку (або збитку), отриманого від такої операції, яку б непов'язане підприємство отримало від участі у співставній неконтрольованій операції.
Якщо сторони контрольованих операцій, сукупний прибуток яких підлягає розподіленню, ведуть бухгалтерський облік та фінансову звітність на підставі різних форм та методів бухгалтерського обліку, для цілей застосування методу розподілення прибутку бухгалтерська і фінансова звітність повинна бути приведена у відповідність з єдиними методологічними засадами бухгалтерського обліку.
Метод розподілення прибутку може використовуватися, зокрема, але не виключно, у разі наявності:
- істотного взаємозв'язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов'язаними з ними особами;
- у власності (користуванні) сторін контрольованої операції прав на об'єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності.
Цей метод дуже складний у застосуванні і може використовуватися як виняток у тому випадку, якщо інші методи не дадуть достовірного результату.
Метод розподілення прибутку полягає в співставленні фактичного розподілу між сторонами угоди сукупного прибутку, отриманої всіма сторонами цієї угоди, з розподілом прибутку між сторонами співставних операцій.
Тобто, це перерозподіл прибутку в аналізованої угоді за правилами ринку.
Застосування методу для розподілу сумарного прибутку по аналізованої і однорідним операціях.
Наприклад, Компанія А здає в оренду приміщення Компанії Б. Компанії А і Б є взаємозалежними. Компанія Б здає це ж приміщення в суборенду Компанії В. При цьому Компанії Б і В є взаємозалежними, а Компанії А і В - ні. Тим не менш, для контролю за ціноутворенням по «ринковими правилами» повинна перерозподілятися сукупний прибуток, отриманий сторонами договору оренди та договору суборенди.

Приклади:
1. Компанія 1 виготовила продукцію, собівартість якої склала 160 000 грн і реалізувала її посереднику Компанії 2 за 200 000 грн. У свою чергу, Компанія 2 продала її за 300 000 грн. Прибуток Компанії 1 по цій угоді дорівнює 40 000 грн. (200 000 - 160 000). Прибуток Компанії 2 - 100 000 грн (300 000 - 200 000). Сукупний прибуток за угодою - 140 000 грн (40 000 + 100 000). При цьому на ринку є інформація, що в порівняльних угодах між незалежними особами прибуток розподіляється наступним чином: 35% виробнику, 65% - продавцю. Таким чином, 140 000 грн сукупного прибутку від угоди будуть перерозподілені між Компаніями наступним чином:
- Компанія 1 – 140 000*35% = 49 000 грн;
- Компанії 2 – 140 000*65% = 91 000 грн.
Таким чином, фактичний прибуток Компанії 2 (100 000 грн) більше ринкового (91000 грн), тоді як фактичний прибуток Компанії 1 (40 000 грн) виявився меншим ринкового (49000 грн).
З метою оподаткування приймається сума 49000 грн і Компанії 1 доведеться провести коригування прибутку і доплатити податок на прибуток.
2. Три компанії з різних країн - А, B і C є пов'язаними підприємствами, які проводять розробку, виробництво і торгівлю електротехніки. Виробництво електроніки включає в себе використання нових електронних технологій та виробництво головного компонента продукту. Цей компонент розробляє і виробляє Компанія А, і після цього поставляє в іншу країну пов'язаному підприємству B, яке проектує і виготовляє іншу частину продукту. Потім, продукт розповсюджує інше пов'язане підприємство - С. Угодою між B і C визначено, що ринкова ціна встановлюється використовуючи метод подальшого продажу. В угодах між Компанією А та пов'язаним підприємством B немає можливості знайти відповідні зіставні угоди, тому що Компанія А, так і пов'язане підприємство B у виробництво товару вкладають значну вартість нематеріального активу, проводячи дослідження та розвиток продукту.

Розрахунок прибутку і збитків Компанії А та пов'язаного підприємства B до коригування прибутку (в тис. грн):

 

Компанія А

Пов'язане підприємство B

Виручка від реалізації

50

100

Витрати на доставку

10

50

Витрати на виробництво

15

20

Бруто прибуток

25 (50-10-15)

30

Витрати на дослідження і розвиток

15

10

Операційні витрати

10

10

Нето прибуток

0

10 (30-10-10)

При вивченні порівняльних компаній виявлено, що незалежний виробник за проведену виробничу функцію заробляє 10% (показник операційного прибутку відносно виробничих витрат), у зв'язку з чим, прибуток за виробництво:
- Компанії А – 1,5 тис. грн (15*10%).
- Підприємство В – 2 тис. грн (20*10%).
Загальний прибуток від основної діяльності Компанії А і пов'язаного підприємства B складає 10 тис. грн (0 + 10), від нього віднімають загальний прибуток Компанії А і пов'язаного підприємства B за виробничі функції - 3,5 тис. грн (1,5 + 2,0), отримують загальний залишок прибутку - 6,5 тис. грн (10 - 3,5), який розподіляють між Компанією А та пов'язаним підприємством B, ґрунтуючись на вклад кожного з них у досягнення цього прибутку. Ці 6,5 тис. грн, по суті, це прибуток, для якого підприємствам потрібно генерувати додаткові витрати на проведення дослідження та розвиток.
Витрати Компанії А на дослідження і розвиток становлять 15 тис. грн, в свою чергу, витрати пов'язаного підприємства B на дослідження і розвиток становлять 10 тис. грн, тобто загальні витрати обох компаній на дослідження і розвиток - 25 тис. грн (15 + 10). Загальний залишок прибутку між Компанією А та пов'язаним підприємством B вказується в відношенні - 15/25 Компанії А і 10/25 пов'язаному підприємству Б. Таким чином, залишок прибутку Компанії А становить 3,9 тис. грн (6,5 * 15/25), а у пов'язаного підприємства B залишок прибутку - 2,6 тис. грн (6,5 * 10/25). В результаті розподілу прибутку, прибуток Компанії А становить 5,4 тис. грн (1,5 + 3,9), відповідно прибуток пов'язаного підприємства B становить 4,6 тис. грн (2,0 + 2,6).
В цьому прикладі прибуток, що залишився, розподілений на основі вкладу кожного підприємства в дослідження і розвиток. Однак, залежно від виду діяльності та розділу функцій – прибуток, що залишився, можна розподілити, ґрунтуючись на інших показниках, наприклад, нематеріальні внески, розподіл основних засобів або активів між підприємствами групи.

Потрібно відзначити, що в ієрархії методів встановлення трансфертних цін, цей метод знаходиться на останньому місці і його потрібно використовувати тоді, коли інші методи неможливо застосувати.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

5. Метод розподілення прибутку (метод распределения прибыли, profit split method)

Відповідно до підпункту 39.3.7.1 пункту 39.3 статті 39 ПКУ метод розподілення прибутку операції складається з виділення кожному пов'язаному підприємству, що бере участь у контрольованій операції, частини загального прибутку (або збитку), отриманого від такої операції, яку б непов'язане підприємство отримало від участі у співставній неконтрольованій операції.
Якщо сторони контрольованих операцій, сукупний прибуток яких підлягає розподіленню, ведуть бухгалтерський облік та фінансову звітність на підставі різних форм та методів бухгалтерського обліку, для цілей застосування методу розподілення прибутку бухгалтерська і фінансова звітність повинна бути приведена у відповідність з єдиними методологічними засадами бухгалтерського обліку.
Метод розподілення прибутку може використовуватися, зокрема, але не виключно, у разі наявності:
- істотного взаємозв'язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов'язаними з ними особами;
- у власності (користуванні) сторін контрольованої операції прав на об'єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності.
Цей метод дуже складний у застосуванні і може використовуватися як виняток у тому випадку, якщо інші методи не дадуть достовірного результату.
Метод розподілення прибутку полягає в співставленні фактичного розподілу між сторонами угоди сукупного прибутку, отриманої всіма сторонами цієї угоди, з розподілом прибутку між сторонами співставних операцій.
Тобто, це перерозподіл прибутку в аналізованої угоді за правилами ринку.
Застосування методу для розподілу сумарного прибутку по аналізованої і однорідним операціях.
Наприклад, Компанія А здає в оренду приміщення Компанії Б. Компанії А і Б є взаємозалежними. Компанія Б здає це ж приміщення в суборенду Компанії В. При цьому Компанії Б і В є взаємозалежними, а Компанії А і В - ні. Тим не менш, для контролю за ціноутворенням по «ринковими правилами» повинна перерозподілятися сукупний прибуток, отриманий сторонами договору оренди та договору суборенди.

Приклади:
1. Компанія 1 виготовила продукцію, собівартість якої склала 160 000 грн і реалізувала її посереднику Компанії 2 за 200 000 грн. У свою чергу, Компанія 2 продала її за 300 000 грн. Прибуток Компанії 1 по цій угоді дорівнює 40 000 грн. (200 000 - 160 000). Прибуток Компанії 2 - 100 000 грн (300 000 - 200 000). Сукупний прибуток за угодою - 140 000 грн (40 000 + 100 000). При цьому на ринку є інформація, що в порівняльних угодах між незалежними особами прибуток розподіляється наступним чином: 35% виробнику, 65% - продавцю. Таким чином, 140 000 грн сукупного прибутку від угоди будуть перерозподілені між Компаніями наступним чином:
- Компанія 1 – 140 000*35% = 49 000 грн;
- Компанії 2 – 140 000*65% = 91 000 грн.
Таким чином, фактичний прибуток Компанії 2 (100 000 грн) більше ринкового (91000 грн), тоді як фактичний прибуток Компанії 1 (40 000 грн) виявився меншим ринкового (49000 грн).
З метою оподаткування приймається сума 49000 грн і Компанії 1 доведеться провести коригування прибутку і доплатити податок на прибуток.
2. Три компанії з різних країн - А, B і C є пов'язаними підприємствами, які проводять розробку, виробництво і торгівлю електротехніки. Виробництво електроніки включає в себе використання нових електронних технологій та виробництво головного компонента продукту. Цей компонент розробляє і виробляє Компанія А, і після цього поставляє в іншу країну пов'язаному підприємству B, яке проектує і виготовляє іншу частину продукту. Потім, продукт розповсюджує інше пов'язане підприємство - С. Угодою між B і C визначено, що ринкова ціна встановлюється використовуючи метод подальшого продажу. В угодах між Компанією А та пов'язаним підприємством B немає можливості знайти відповідні зіставні угоди, тому що Компанія А, так і пов'язане підприємство B у виробництво товару вкладають значну вартість нематеріального активу, проводячи дослідження та розвиток продукту.

Розрахунок прибутку і збитків Компанії А та пов'язаного підприємства B до коригування прибутку (в тис. грн):

 

Компанія А

Пов'язане підприємство B

Виручка від реалізації

50

100

Витрати на доставку

10

50

Витрати на виробництво

15

20

Бруто прибуток

25 (50-10-15)

30

Витрати на дослідження і розвиток

15

10

Операційні витрати

10

10

Нето прибуток

0

10 (30-10-10)

При вивченні порівняльних компаній виявлено, що незалежний виробник за проведену виробничу функцію заробляє 10% (показник операційного прибутку відносно виробничих витрат), у зв'язку з чим, прибуток за виробництво:
- Компанії А – 1,5 тис. грн (15*10%).
- Підприємство В – 2 тис. грн (20*10%).
Загальний прибуток від основної діяльності Компанії А і пов'язаного підприємства B складає 10 тис. грн (0 + 10), від нього віднімають загальний прибуток Компанії А і пов'язаного підприємства B за виробничі функції - 3,5 тис. грн (1,5 + 2,0), отримують загальний залишок прибутку - 6,5 тис. грн (10 - 3,5), який розподіляють між Компанією А та пов'язаним підприємством B, ґрунтуючись на вклад кожного з них у досягнення цього прибутку. Ці 6,5 тис. грн, по суті, це прибуток, для якого підприємствам потрібно генерувати додаткові витрати на проведення дослідження та розвиток.
Витрати Компанії А на дослідження і розвиток становлять 15 тис. грн, в свою чергу, витрати пов'язаного підприємства B на дослідження і розвиток становлять 10 тис. грн, тобто загальні витрати обох компаній на дослідження і розвиток - 25 тис. грн (15 + 10). Загальний залишок прибутку між Компанією А та пов'язаним підприємством B вказується в відношенні - 15/25 Компанії А і 10/25 пов'язаному підприємству Б. Таким чином, залишок прибутку Компанії А становить 3,9 тис. грн (6,5 * 15/25), а у пов'язаного підприємства B залишок прибутку - 2,6 тис. грн (6,5 * 10/25). В результаті розподілу прибутку, прибуток Компанії А становить 5,4 тис. грн (1,5 + 3,9), відповідно прибуток пов'язаного підприємства B становить 4,6 тис. грн (2,0 + 2,6).
В цьому прикладі прибуток, що залишився, розподілений на основі вкладу кожного підприємства в дослідження і розвиток. Однак, залежно від виду діяльності та розділу функцій – прибуток, що залишився, можна розподілити, ґрунтуючись на інших показниках, наприклад, нематеріальні внески, розподіл основних засобів або активів між підприємствами групи.

Потрібно відзначити, що в ієрархії методів встановлення трансфертних цін, цей метод знаходиться на останньому місці і його потрібно використовувати тоді, коли інші методи неможливо застосувати.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить


15.07.2018
09.07.2018
06.07.2018
28.05.2018
29.03.2018
29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017