logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

4. Метод чистого прибутку (метод сопоставимой рентабельности, transactional net margin method)

Згідно з підпунктом 39.3.6.1 пункту 39.3 статті 39 ПКУ метод чистого прибутку операції полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у контрольованій операції, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.
Метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності комерційних та/або фінансових умов контрольованої та зіставних операцій під час використання методу перепродажу та методу «витрати +».
Цей метод дозволяє перейти від ціни валової рентабельності конкретної угоди до рентабельності компанії в цілому. Залежно від ситуації можуть використовуватися різні фінансові показники.
Конкретний показник вибирається так, щоб він найбільш точно відображав фактор, від якого залежить отриманий прибуток.
В якості показника операційної рентабельності можуть бути використані:
- рентабельність продажів;
- рентабельність витрат;
- рентабельність комерційних і управлінських витрат;
- рентабельність активів;
- інший показник рентабельності, що відображає взаємозв'язок між здійснюваними функціями, використовуваними активами і прийнятими економічними (комерційними) ризиками та рівнем винагороди.

Як вибрати показник рентабельності?
При виборі конкретного показника рентабельності враховуються:
1) щодо особи, яка є стороною контрольованої операції:
- вид діяльності;
- здійснювані функції;
- використовувані активи;
- (і) прийняті економічні (комерційні) ризики;
2) повнота, достовірність і порівняльність даних, що використовуються для розрахунку відповідної рентабельності;
3) економічна обґрунтованість обраного показника рентабельності.

Особливості використання показників рентабельності
Рентабельність продажів використовується:
- при подальшому перепродажі товарів, придбаних у осіб, які є взаємозалежними з особою, що здійснює перепродаж, особам, які не є взаємозалежними з нею;
- при подальшому перепродажі товарів, придбаних у осіб, які не є взаємозалежними з особою, що здійснює перепродаж, особам, які є взаємозалежними з нею.
Рентабельність витрат використовується при виконанні робіт, наданні послуг, а також при виробництві товарів.
Валова рентабельність комерційних і управлінських витрат використовується у випадках, якщо особа, яка здійснює перепродаж, несе незначні економічні (комерційні) ризики при придбанні та подальшому перепродажі товарів в нетривалий період і при цьому існує прямий взаємозв'язок між величиною валового прибутку від продажів особи, яка здійснює перепродаж, і величиною здійснених ним комерційних і управлінських витрат.
Рентабельність активів використовується при виробництві товарів (зокрема, якщо контрольовані операції здійснюються особами, які здійснюють капіталомістку діяльність).

Яка сторона в контрольованій операції потребує порівняння своєї рентабельності з ринковою?
При використанні методу чистої рентабельності з ринковим інтервалом рентабельності зіставляється рентабельність тієї сторони контрольованої операції, яка:
1) здійснює функції, внесок яких в отриманий прибуток по операціях, послідовно здійсненим з одним і тим же товаром, менше, ніж вклад іншої сторони контрольованої операції;
2) приймає менші економічні (комерційні) ризики, ніж інша сторона контрольованої операції;
3) не володіє об'єктами нематеріальних активів, які надають значний вплив на рівень рентабельності.
У випадку, якщо сторона аналізованої угоди не відповідає перерахованим вище вимогам, то для зіставлення з ринковим інтервалом рентабельності обирається та сторона аналізованої угоди, яка найбільшою мірою відповідає зазначеним вимогам.
У разі коли рентабельність контрольованої операції перебуває в межах ринкового діапазону рентабельності, для цілей оподаткування визнається, що ціна товарів (робіт, послуг) контрольованої операції відповідає звичайній ціні.
Якщо рентабельність контрольованої операції є меншою за мінімальне значення ринкового діапазону рентабельності, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з рентабельності, яка відповідає мінімальному значенню ринкового діапазону рентабельності.
Якщо рентабельність контрольованої операції перевищує максимальне значення ринкового діапазону рентабельності, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з рентабельності, яка відповідає максимальному значенню ринкового діапазону рентабельності.

Алгоритм застосування даного методу включає в себе наступні етапи:
1. Функціональний аналіз.
2. Вибір сторони яка аналізується.
3. Вибір фінансового показника.
4. Вибір джерела інформації (хоча фактично - це найперший етап: перехід до четвертого методу можливий за відсутності інформації для інших методів, отже, огляд доступних джерел інформації проводиться до вибору методу).
5. Відбір співставних компаній.
6. Розрахунок ринкового діапазону рентабельності.
7. Зіставлення рентабельності, отриманої стороною, що аналізується, з ринковим діапазоном рентабельності.

Розглянемо основні етапи застосування цього методу.
1. Функціональний аналіз
Першим і дуже важливим етапом є функціональний аналіз. Це розподіл між сторонами контрольованої угоди виконуваних ними функцій, вкладених активів і прийнятих ризиків. Чим складніше операція, тим глибше і детальніше повинен бути аналіз. Загальне правило полягає в наступному: чим більше сторона виконує функцій, вкладає активів, приймає ризиків, тим більший прибуток повинен бути віднесений до такої сторони. При цьому для цілей оподаткування, навпаки, стороною яка аналізується повинна бути обрана компанія, чий внесок в операцію менше і функції якої простіше.
Розглянемо застосування методу чистого прибутку на прикладі угоди між двома взаємозалежними компаніями: Компанія 1 «Завод» здійснює закупівлю сировини, виробляє продукцію і продає її компанії 2 «Дистриб'ютор», яка в свою чергу займається продажем продукції роздрібним мережам.
Функції Заводу: пошук постачальників і закупівля сировини і матеріалів, удосконалення наявної та розробка нової продукції, організація виробничого процесу, контроль якості продукції, що випускається, маркування і упаковка готової продукції, робота з претензіями.
Функції Дистриб'ютора: просування товарного знака на ринку, рекламування продукції, пошук покупців, продаж.
Активи Заводу: виробничі приміщення, ноу-хау, товарний знак.
Активи Дистриб'ютора: комерційний відділ, що займається продажами.
Ризики Заводу: крім загальноекономічних ризиків Завод несе ризики, пов'язані зі старінням виробленої продукції, із запізненням з виведенням нової продукції на ринок; ризики ліквідності, викликані неможливістю розплатитися з постачальниками; репутаційні ризики, в разі якщо ділова репутація виробника опиниться під загрозою.
Ризики Дистриб'ютора: обмежені загальноекономічними ризиками, а також кредитним ризиком в разі неоплати покупцями товару, проданого з відстрочкою платежу.
Вищенаведений спрощений аналіз дозволяє зробити висновок, що в розглянутій контрольованої угоді в порівнянні з Заводом функції Дистриб'ютора простіше, він вносить менше активів і не несе істотних ризиків. Таким чином, стороною для подальшого аналізу повинен бути обраний Дистриб'ютор. Так як прибуток Дистриб'ютора залежить насамперед від обсягу проданих товарів, то фінансовим показником вибираємо операційну рентабельність продажів. Вибір джерел інформації зводиться до огляду баз даних, які можуть надати відомості з бухгалтерської звітності компаній за заданими критеріями і до яких організація може отримати доступ (безкоштовно або за плату).
2. Вибір сторони яка аналізується
Наступним кроком буде пошук в обраних базах даних інформації по компаніях, які займаються діяльністю, порівнянної з діяльністю Дистриб'ютора, - це оптова торгівля товарами. Первинна вибірка будується виходячи з критеріїв, передбачених Податковим кодексом. Потім з первісної вибірки компаній необхідно буде виключити ті, за якими немає інформації у доступних джерелах (наприклад, у компанії немає сайту в Інтернеті, вона не перебуває в жодних професійних спільнотах, таким чином, неможливо підтвердити її порівнянність з Дистриб'ютором), а також ті компанії, за якими є інформація, що вони займаються іншою діяльністю (тобто вказаний ними код КВЕД не відповідає їх реальній діяльності). За рештою компаніям розраховується ринковий діапазон рентабельності і робиться висновок, наскільки рентабельність компанії що аналізується відповідає ринковому рівню рентабельності порівнянних компаній, а значить, і ціни, застосовані в контрольованих угодах, знаходяться на ринковому рівні.
Висновок:
Вибір методу трансфертного ціноутворення залежить від наявності доступних джерел інформації. У більшості випадків ними є бази даних, що містять інформацію тільки з фінансової звітності компаній. Отже, здебільшого застосовним на практиці є метод чистого прибутку.

Приклад:
Компанія володіє комерційною нерухомістю і здає його в оренду взаємозалежним особам. Договорів оренди з особами, які є незалежними в Компанії немає. Крім цього, Компанія здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі.
У податкового органу є загальнодоступна інформація у вигляді бухгалтерської звітності чотирьох організацій, основним видом діяльності яких є здача комерційної нерухомості в оренду та які здійснюють цю діяльність у співставних умовах.
Для визначення ринкової ціни використаємо метод чистого прибутку. Як показник операційної рентабельності використаємо показники рентабельності витрат. Дані для розрахунку показників рентабельності взяті зі звітів про фінансові результати аналізованої та співставної компанії.
Рентабельність витрат визначається як відношення прибутку від продажів до суми собівартості проданих товарів (робіт, послуг), комерційних і управлінських витрат, пов'язаних з продажем товарів (робіт, послуг).
Таким чином, для розрахунку показників рентабельності використовуються наступні показники зі звітів про фінансові результати:
- виручка від здачі майна в оренду (виручка від надання послуг);
- собівартість продажів (в частині надання послуг);
- управлінські витрати.
При цьому управлінські витрати, що припадають на виручку від надання послуг, визначені розрахунковим шляхом. Показник «комерційні витрати» не використовувався, оскільки зазначені витрати пов'язані виключно з торговими операціями та витратами на продаж готової продукції.

Розрахунок рентабельності витрат по даним звіту про сукупний дохід (тис. грн):

Показник

Компанія що аналізується

Співставні Компанії

А

Б

В

Г

Виручка

210 000

500 000

300 000

800 000

250 000

в т.ч. оренда

90 300

400 000

180 000

500 000

250 000

Собівартість продажів

100 000

310 000

100 000

650 000

240 000

в т.ч. оренда

75 000

230 000

90 000

350 000

240 000

Валовий прибуток (збиток)

110 000

190 000

200 000

150 000

10 000

в т.ч. оренда

15 300 (90 300-75 000)

170 000

90 000

150 000

10 000

Комерційні витрати

20 000

5 000

-

40 000

-

Управлінські витрати

30 000

180 000

80 000

150 000

-

в т.ч. оренда

12 900 (30 000*90 300/210 000)

144 000

48 000

93 750

-

Прибуток (збиток) від продажу

60 000

5 000

120 000

(40 000)

10 000

в т.ч. оренда

2 400 (15 300-12 900)

26 000

42 000

56 250

10 000

Рентабельність витрат

2,73% (2 400/(75 000+12 900))

6,95%

30,43%

12,68%

4,17%

Визначення ринкового діапазону рентабельності витрат:
Пронумеруємо значення рентабельності витрат у порядку зростання:
1. 4,17%;
2. 6,95%;
3. 12,68%;
4. 30,43%.

Розрахунок мінімального значення ринкового діапазону рентабельності витрат:
- число значень вибірки – 4;
- частка від ділення 4 на 4 – 1 (ціле число);
В такому разі мінімальне значення ринкового діапазону рентабельності витрат розраховується як середнє арифметичне між значенням вибірки №1 та №2, тобто (4,17%+6,95%)/2 = 5,56%.
Таким чином, мінімальне значення ринкового діапазону рентабельності витрат становить 5,56%.

Розрахунок максимального значення ринкового діапазону рентабельності:
- добуток числа 0,75 на 4 = 3 (ціле число);
В такому разі максимальне значення ринкового діапазону рентабельності витрат розраховується як середнє арифметичне між значенням вибірки №3 та №4, тобто (12,68%+30,43%)/2 = 21,56%.
Таким чином, максимальне значення ринкового діапазону рентабельності витрат становить 21,56%.

Рентабельність витрат аналізованої Компанії (2,73%) нижче мінімального значення ринкового інтервалу рентабельності витрат (5,56%). Відповідно, доходи цієї Компанії від здачі майна в оренду взаємозалежним особам підлягають перерахунку виходячи з рентабельності витрат 5,56%. Оскільки Компанія здає площі в оренду тільки взаємозалежним особам, то перерахунок доходів від здачі майна в оренду можна провести за даними, відображеним у звіті про фінансові результати: (75 000 + 12 900) х 1,0556 = 92 787 тис. грн.
Різниця між доходами (виручкою від оренди), відображеними у бухгалтерській та податковій звітності, та доходами, обчисленими за ринковими цінами, становить 2 487 тис. грн (92 787 - 90 300).

Зважаючи на вищевикладене, податкова база з податку на прибуток підлягає коригуванню на суму 2 487 тис. грн.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

4. Метод чистого прибутку (метод сопоставимой рентабельности, transactional net margin method)

Згідно з підпунктом 39.3.6.1 пункту 39.3 статті 39 ПКУ метод чистого прибутку операції полягає у порівнянні чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи), що отримує платник податку у контрольованій операції, з чистим прибутком на основі тієї ж бази у співставній неконтрольованій операції.
Метод чистого прибутку використовується, зокрема, у разі відсутності або недостатності інформації, на підставі якої можна обґрунтовано зробити висновок про достатній рівень зіставності комерційних та/або фінансових умов контрольованої та зіставних операцій під час використання методу перепродажу та методу «витрати +».
Цей метод дозволяє перейти від ціни валової рентабельності конкретної угоди до рентабельності компанії в цілому. Залежно від ситуації можуть використовуватися різні фінансові показники.
Конкретний показник вибирається так, щоб він найбільш точно відображав фактор, від якого залежить отриманий прибуток.
В якості показника операційної рентабельності можуть бути використані:
- рентабельність продажів;
- рентабельність витрат;
- рентабельність комерційних і управлінських витрат;
- рентабельність активів;
- інший показник рентабельності, що відображає взаємозв'язок між здійснюваними функціями, використовуваними активами і прийнятими економічними (комерційними) ризиками та рівнем винагороди.

Як вибрати показник рентабельності?
При виборі конкретного показника рентабельності враховуються:
1) щодо особи, яка є стороною контрольованої операції:
- вид діяльності;
- здійснювані функції;
- використовувані активи;
- (і) прийняті економічні (комерційні) ризики;
2) повнота, достовірність і порівняльність даних, що використовуються для розрахунку відповідної рентабельності;
3) економічна обґрунтованість обраного показника рентабельності.

Особливості використання показників рентабельності
Рентабельність продажів використовується:
- при подальшому перепродажі товарів, придбаних у осіб, які є взаємозалежними з особою, що здійснює перепродаж, особам, які не є взаємозалежними з нею;
- при подальшому перепродажі товарів, придбаних у осіб, які не є взаємозалежними з особою, що здійснює перепродаж, особам, які є взаємозалежними з нею.
Рентабельність витрат використовується при виконанні робіт, наданні послуг, а також при виробництві товарів.
Валова рентабельність комерційних і управлінських витрат використовується у випадках, якщо особа, яка здійснює перепродаж, несе незначні економічні (комерційні) ризики при придбанні та подальшому перепродажі товарів в нетривалий період і при цьому існує прямий взаємозв'язок між величиною валового прибутку від продажів особи, яка здійснює перепродаж, і величиною здійснених ним комерційних і управлінських витрат.
Рентабельність активів використовується при виробництві товарів (зокрема, якщо контрольовані операції здійснюються особами, які здійснюють капіталомістку діяльність).

Яка сторона в контрольованій операції потребує порівняння своєї рентабельності з ринковою?
При використанні методу чистої рентабельності з ринковим інтервалом рентабельності зіставляється рентабельність тієї сторони контрольованої операції, яка:
1) здійснює функції, внесок яких в отриманий прибуток по операціях, послідовно здійсненим з одним і тим же товаром, менше, ніж вклад іншої сторони контрольованої операції;
2) приймає менші економічні (комерційні) ризики, ніж інша сторона контрольованої операції;
3) не володіє об'єктами нематеріальних активів, які надають значний вплив на рівень рентабельності.
У випадку, якщо сторона аналізованої угоди не відповідає перерахованим вище вимогам, то для зіставлення з ринковим інтервалом рентабельності обирається та сторона аналізованої угоди, яка найбільшою мірою відповідає зазначеним вимогам.
У разі коли рентабельність контрольованої операції перебуває в межах ринкового діапазону рентабельності, для цілей оподаткування визнається, що ціна товарів (робіт, послуг) контрольованої операції відповідає звичайній ціні.
Якщо рентабельність контрольованої операції є меншою за мінімальне значення ринкового діапазону рентабельності, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з рентабельності, яка відповідає мінімальному значенню ринкового діапазону рентабельності.
Якщо рентабельність контрольованої операції перевищує максимальне значення ринкового діапазону рентабельності, для цілей оподаткування враховується ціна, що визначається виходячи з рентабельності, яка відповідає максимальному значенню ринкового діапазону рентабельності.

Алгоритм застосування даного методу включає в себе наступні етапи:
1. Функціональний аналіз.
2. Вибір сторони яка аналізується.
3. Вибір фінансового показника.
4. Вибір джерела інформації (хоча фактично - це найперший етап: перехід до четвертого методу можливий за відсутності інформації для інших методів, отже, огляд доступних джерел інформації проводиться до вибору методу).
5. Відбір співставних компаній.
6. Розрахунок ринкового діапазону рентабельності.
7. Зіставлення рентабельності, отриманої стороною, що аналізується, з ринковим діапазоном рентабельності.

Розглянемо основні етапи застосування цього методу.
1. Функціональний аналіз
Першим і дуже важливим етапом є функціональний аналіз. Це розподіл між сторонами контрольованої угоди виконуваних ними функцій, вкладених активів і прийнятих ризиків. Чим складніше операція, тим глибше і детальніше повинен бути аналіз. Загальне правило полягає в наступному: чим більше сторона виконує функцій, вкладає активів, приймає ризиків, тим більший прибуток повинен бути віднесений до такої сторони. При цьому для цілей оподаткування, навпаки, стороною яка аналізується повинна бути обрана компанія, чий внесок в операцію менше і функції якої простіше.
Розглянемо застосування методу чистого прибутку на прикладі угоди між двома взаємозалежними компаніями: Компанія 1 «Завод» здійснює закупівлю сировини, виробляє продукцію і продає її компанії 2 «Дистриб'ютор», яка в свою чергу займається продажем продукції роздрібним мережам.
Функції Заводу: пошук постачальників і закупівля сировини і матеріалів, удосконалення наявної та розробка нової продукції, організація виробничого процесу, контроль якості продукції, що випускається, маркування і упаковка готової продукції, робота з претензіями.
Функції Дистриб'ютора: просування товарного знака на ринку, рекламування продукції, пошук покупців, продаж.
Активи Заводу: виробничі приміщення, ноу-хау, товарний знак.
Активи Дистриб'ютора: комерційний відділ, що займається продажами.
Ризики Заводу: крім загальноекономічних ризиків Завод несе ризики, пов'язані зі старінням виробленої продукції, із запізненням з виведенням нової продукції на ринок; ризики ліквідності, викликані неможливістю розплатитися з постачальниками; репутаційні ризики, в разі якщо ділова репутація виробника опиниться під загрозою.
Ризики Дистриб'ютора: обмежені загальноекономічними ризиками, а також кредитним ризиком в разі неоплати покупцями товару, проданого з відстрочкою платежу.
Вищенаведений спрощений аналіз дозволяє зробити висновок, що в розглянутій контрольованої угоді в порівнянні з Заводом функції Дистриб'ютора простіше, він вносить менше активів і не несе істотних ризиків. Таким чином, стороною для подальшого аналізу повинен бути обраний Дистриб'ютор. Так як прибуток Дистриб'ютора залежить насамперед від обсягу проданих товарів, то фінансовим показником вибираємо операційну рентабельність продажів. Вибір джерел інформації зводиться до огляду баз даних, які можуть надати відомості з бухгалтерської звітності компаній за заданими критеріями і до яких організація може отримати доступ (безкоштовно або за плату).
2. Вибір сторони яка аналізується
Наступним кроком буде пошук в обраних базах даних інформації по компаніях, які займаються діяльністю, порівнянної з діяльністю Дистриб'ютора, - це оптова торгівля товарами. Первинна вибірка будується виходячи з критеріїв, передбачених Податковим кодексом. Потім з первісної вибірки компаній необхідно буде виключити ті, за якими немає інформації у доступних джерелах (наприклад, у компанії немає сайту в Інтернеті, вона не перебуває в жодних професійних спільнотах, таким чином, неможливо підтвердити її порівнянність з Дистриб'ютором), а також ті компанії, за якими є інформація, що вони займаються іншою діяльністю (тобто вказаний ними код КВЕД не відповідає їх реальній діяльності). За рештою компаніям розраховується ринковий діапазон рентабельності і робиться висновок, наскільки рентабельність компанії що аналізується відповідає ринковому рівню рентабельності порівнянних компаній, а значить, і ціни, застосовані в контрольованих угодах, знаходяться на ринковому рівні.
Висновок:
Вибір методу трансфертного ціноутворення залежить від наявності доступних джерел інформації. У більшості випадків ними є бази даних, що містять інформацію тільки з фінансової звітності компаній. Отже, здебільшого застосовним на практиці є метод чистого прибутку.

Приклад:
Компанія володіє комерційною нерухомістю і здає його в оренду взаємозалежним особам. Договорів оренди з особами, які є незалежними в Компанії немає. Крім цього, Компанія здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі.
У податкового органу є загальнодоступна інформація у вигляді бухгалтерської звітності чотирьох організацій, основним видом діяльності яких є здача комерційної нерухомості в оренду та які здійснюють цю діяльність у співставних умовах.
Для визначення ринкової ціни використаємо метод чистого прибутку. Як показник операційної рентабельності використаємо показники рентабельності витрат. Дані для розрахунку показників рентабельності взяті зі звітів про фінансові результати аналізованої та співставної компанії.
Рентабельність витрат визначається як відношення прибутку від продажів до суми собівартості проданих товарів (робіт, послуг), комерційних і управлінських витрат, пов'язаних з продажем товарів (робіт, послуг).
Таким чином, для розрахунку показників рентабельності використовуються наступні показники зі звітів про фінансові результати:
- виручка від здачі майна в оренду (виручка від надання послуг);
- собівартість продажів (в частині надання послуг);
- управлінські витрати.
При цьому управлінські витрати, що припадають на виручку від надання послуг, визначені розрахунковим шляхом. Показник «комерційні витрати» не використовувався, оскільки зазначені витрати пов'язані виключно з торговими операціями та витратами на продаж готової продукції.

Розрахунок рентабельності витрат по даним звіту про сукупний дохід (тис. грн):

Показник

Компанія що аналізується

Співставні Компанії

А

Б

В

Г

Виручка

210 000

500 000

300 000

800 000

250 000

в т.ч. оренда

90 300

400 000

180 000

500 000

250 000

Собівартість продажів

100 000

310 000

100 000

650 000

240 000

в т.ч. оренда

75 000

230 000

90 000

350 000

240 000

Валовий прибуток (збиток)

110 000

190 000

200 000

150 000

10 000

в т.ч. оренда

15 300 (90 300-75 000)

170 000

90 000

150 000

10 000

Комерційні витрати

20 000

5 000

-

40 000

-

Управлінські витрати

30 000

180 000

80 000

150 000

-

в т.ч. оренда

12 900 (30 000*90 300/210 000)

144 000

48 000

93 750

-

Прибуток (збиток) від продажу

60 000

5 000

120 000

(40 000)

10 000

в т.ч. оренда

2 400 (15 300-12 900)

26 000

42 000

56 250

10 000

Рентабельність витрат

2,73% (2 400/(75 000+12 900))

6,95%

30,43%

12,68%

4,17%

Визначення ринкового діапазону рентабельності витрат:
Пронумеруємо значення рентабельності витрат у порядку зростання:
1. 4,17%;
2. 6,95%;
3. 12,68%;
4. 30,43%.

Розрахунок мінімального значення ринкового діапазону рентабельності витрат:
- число значень вибірки – 4;
- частка від ділення 4 на 4 – 1 (ціле число);
В такому разі мінімальне значення ринкового діапазону рентабельності витрат розраховується як середнє арифметичне між значенням вибірки №1 та №2, тобто (4,17%+6,95%)/2 = 5,56%.
Таким чином, мінімальне значення ринкового діапазону рентабельності витрат становить 5,56%.

Розрахунок максимального значення ринкового діапазону рентабельності:
- добуток числа 0,75 на 4 = 3 (ціле число);
В такому разі максимальне значення ринкового діапазону рентабельності витрат розраховується як середнє арифметичне між значенням вибірки №3 та №4, тобто (12,68%+30,43%)/2 = 21,56%.
Таким чином, максимальне значення ринкового діапазону рентабельності витрат становить 21,56%.

Рентабельність витрат аналізованої Компанії (2,73%) нижче мінімального значення ринкового інтервалу рентабельності витрат (5,56%). Відповідно, доходи цієї Компанії від здачі майна в оренду взаємозалежним особам підлягають перерахунку виходячи з рентабельності витрат 5,56%. Оскільки Компанія здає площі в оренду тільки взаємозалежним особам, то перерахунок доходів від здачі майна в оренду можна провести за даними, відображеним у звіті про фінансові результати: (75 000 + 12 900) х 1,0556 = 92 787 тис. грн.
Різниця між доходами (виручкою від оренди), відображеними у бухгалтерській та податковій звітності, та доходами, обчисленими за ринковими цінами, становить 2 487 тис. грн (92 787 - 90 300).

Зважаючи на вищевикладене, податкова база з податку на прибуток підлягає коригуванню на суму 2 487 тис. грн.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить


15.07.2018
09.07.2018
06.07.2018
28.05.2018
29.03.2018
29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017