logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

Дещо про новорічні зміни у Законі про бухоблік

З 1 січня 2018 року із закону про бухоблік зникнуть принципи: обачності (prudence), історичної (фактичної) собівартості, періодичності

1. Принцип обачності

Нагадаємо, що основною метою принципу обачності є застосування в бухобліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Цей принцип проявляється, наприклад, у створенні резервів і в оцінці активів за найменшою з можливих вартостей, а зобов'язань - за найбільшою.

У цього принципа складна доля )
Спочатку на догоду конвергенції з американськими стандартами його прибрали з Концепції МСФЗ. Потім бухгалтерсько-наглядові органи Євросоюзу зажадали від Ради по МСБО повернути цей принцип в систему міжнародних стандартів.

На сьогодні Рада намагається знайти компроміс в цьому питанні, і цілком ймовірно, що в найближчому майбутньому принцип обачності повернеться в систему МСФЗ.

Бухрегулювання на загальноєвропейському рівні від принципу обачності не відмовлялось. Він прямо згаданий п.1 статті 6 Євродирективи серед основних принципів складання фінансової звітності.

Виходить, що вилучення принципу обачності призводить до того, що Закон про бухоблік зближується з МСФЗ-регламентом (у всякому разі в його нинішньому вигляді), але в той же час це віддаляє Закон про бухоблік від установок Євродирективи.

Потрібно зауважити, що наявність принципу обачності в Законі про бухоблік могло значно спростити вирішення багатьох питань для бухгалтерів. Скажімо, в ситуації, коли головбух ставав перед вибором: списати ті чи інші витрати або капіталізувати їх в активі балансу, а стандарти не давали чіткої відповіді на це питання, головбух міг, впевнено спираючись на узаконений принцип обачності, списати витрати в зменшення фінансового результату того періоду, коли вони були понесені.

2. Принцип історичної (фактичної) собівартості

Цей принцип передбачає, що пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Наприклад, при перерахуванні передоплати постачальнику, підприємство визнає дебіторську заборгованість. Але стандарти не визначають, як оцінювати цей актив. Вимога оцінки дебіторської заборгованості за чистою вартістю реалізації стосується лише тих боргів, які є фінансовим активом (п.7 ПСБО 10).

Передоплата не є фінансовим активом, і тому це правило оцінки до неї не застосовується. У цьому випадку автоматично спрацьовував принцип пріоритету історичної вартості, і видані аванси оцінювалися за фактичними витратами.

Принцип історичної (фактичної) собівартості вже давно не визнається як принцип на рівні концептуальної основи міжнародних стандартів. Більш того, деякі критики концепції оцінки на основі історичної собівартості відзначали, зокрема, неможливість відобразити цінність активу, що має інтелектуальну природу, на основі здійснених для його отримання витрат. На їхню думку, в цьому випадку витрати, здійснені для створення такого активу, можуть значно відрізнятися від його дійсної цінності.

До того ж критики говорили про протиріччі цього принципу і принципу обачності, оскільки при одночасному використанні цих двох принципів може виникнути ситуація, коли ринкова чи інша оцінка активу буде нижче історичної (фактичної) собівартості. Тому опоненти вважають історичну (фактичну) собівартість застарілої для прийняття рішень, а облік по історичній (фактичної) собівартості таким, що не відповідає реаліям, сучасним тенденціям ринкової економіки і очікуванням користувачів. Саме тому все більшого поширення набуває метод оцінки за справедливою вартістю (fair value).


3. Принцип періодичності

Роль цього принципу в складанні фінзвітності невелика. Адже періодичність де-факто реалізується за допомогою чіткого визначення звітних періодів у статті 13 Закону про бухоблік.

P.S.

Вилучивши три принципи зі статті 4 Закону про бухоблік, законодавець зазначив, що орієнтуватись також слід і на інші принципи, визначені міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

На сьогодні всі вилучені із Закону про бухоблік принципу продовжують згадуватися в п.6 третього розділу НПСБУ 1.

Якщо після змін Закону про бухоблік Мінфін не виключить відповідні принципи з НПСБУ 1, то українські головбухи як і раніше зможуть ними керуватися.

Взято з Telegram каналу https://t.me/FiFishki

Канал про податки, облік, фінанси, МСФЗ. Корисно, серйозно та цікаво. Інша інфа, що пояснює сьогодення та зазирає у майбутнє.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Дещо про новорічні зміни у Законі про бухоблік

З 1 січня 2018 року із закону про бухоблік зникнуть принципи: обачності (prudence), історичної (фактичної) собівартості, періодичності

1. Принцип обачності

Нагадаємо, що основною метою принципу обачності є застосування в бухобліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Цей принцип проявляється, наприклад, у створенні резервів і в оцінці активів за найменшою з можливих вартостей, а зобов'язань - за найбільшою.

У цього принципа складна доля )
Спочатку на догоду конвергенції з американськими стандартами його прибрали з Концепції МСФЗ. Потім бухгалтерсько-наглядові органи Євросоюзу зажадали від Ради по МСБО повернути цей принцип в систему міжнародних стандартів.

На сьогодні Рада намагається знайти компроміс в цьому питанні, і цілком ймовірно, що в найближчому майбутньому принцип обачності повернеться в систему МСФЗ.

Бухрегулювання на загальноєвропейському рівні від принципу обачності не відмовлялось. Він прямо згаданий п.1 статті 6 Євродирективи серед основних принципів складання фінансової звітності.

Виходить, що вилучення принципу обачності призводить до того, що Закон про бухоблік зближується з МСФЗ-регламентом (у всякому разі в його нинішньому вигляді), але в той же час це віддаляє Закон про бухоблік від установок Євродирективи.

Потрібно зауважити, що наявність принципу обачності в Законі про бухоблік могло значно спростити вирішення багатьох питань для бухгалтерів. Скажімо, в ситуації, коли головбух ставав перед вибором: списати ті чи інші витрати або капіталізувати їх в активі балансу, а стандарти не давали чіткої відповіді на це питання, головбух міг, впевнено спираючись на узаконений принцип обачності, списати витрати в зменшення фінансового результату того періоду, коли вони були понесені.

2. Принцип історичної (фактичної) собівартості

Цей принцип передбачає, що пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Наприклад, при перерахуванні передоплати постачальнику, підприємство визнає дебіторську заборгованість. Але стандарти не визначають, як оцінювати цей актив. Вимога оцінки дебіторської заборгованості за чистою вартістю реалізації стосується лише тих боргів, які є фінансовим активом (п.7 ПСБО 10).

Передоплата не є фінансовим активом, і тому це правило оцінки до неї не застосовується. У цьому випадку автоматично спрацьовував принцип пріоритету історичної вартості, і видані аванси оцінювалися за фактичними витратами.

Принцип історичної (фактичної) собівартості вже давно не визнається як принцип на рівні концептуальної основи міжнародних стандартів. Більш того, деякі критики концепції оцінки на основі історичної собівартості відзначали, зокрема, неможливість відобразити цінність активу, що має інтелектуальну природу, на основі здійснених для його отримання витрат. На їхню думку, в цьому випадку витрати, здійснені для створення такого активу, можуть значно відрізнятися від його дійсної цінності.

До того ж критики говорили про протиріччі цього принципу і принципу обачності, оскільки при одночасному використанні цих двох принципів може виникнути ситуація, коли ринкова чи інша оцінка активу буде нижче історичної (фактичної) собівартості. Тому опоненти вважають історичну (фактичну) собівартість застарілої для прийняття рішень, а облік по історичній (фактичної) собівартості таким, що не відповідає реаліям, сучасним тенденціям ринкової економіки і очікуванням користувачів. Саме тому все більшого поширення набуває метод оцінки за справедливою вартістю (fair value).


3. Принцип періодичності

Роль цього принципу в складанні фінзвітності невелика. Адже періодичність де-факто реалізується за допомогою чіткого визначення звітних періодів у статті 13 Закону про бухоблік.

P.S.

Вилучивши три принципи зі статті 4 Закону про бухоблік, законодавець зазначив, що орієнтуватись також слід і на інші принципи, визначені міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

На сьогодні всі вилучені із Закону про бухоблік принципу продовжують згадуватися в п.6 третього розділу НПСБУ 1.

Якщо після змін Закону про бухоблік Мінфін не виключить відповідні принципи з НПСБУ 1, то українські головбухи як і раніше зможуть ними керуватися.

Взято з Telegram каналу https://t.me/FiFishki

Канал про податки, облік, фінанси, МСФЗ. Корисно, серйозно та цікаво. Інша інфа, що пояснює сьогодення та зазирає у майбутнє.

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить


15.07.2018
09.07.2018
06.07.2018
28.05.2018
29.03.2018
29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017