logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

Податківці вже програють справи щодо трансфертного ціноутворення

Для аналізу практики контролю за трансфертним ціноутворенням у Державній фіскальній службі радять звернути увагу на підходи до цього питання в різні часи. Якщо спочатку застосовувалося правило звичайних цін, то з 1 січня 2015 року його змінило так зване правило витягнутої руки. Перше полягало в тому, що податківці дивилися, чи відповідає ціна контрольованих операцій звичайній ринковій. При цьому під контроль потрапляли як зовнішньоекономічні операції, так і операції на внутрішньому ринку між пов’язаними особами.

З 2015 року за ініціативою Міжнародного валютного фонду та Світового банку правила трансфертного ціноутворення змінили. Україна відмовилася від контролю за внутрішніми операціями та обчислення зобов’язань з ПДВ. Оскільки в більшості країн світу контролюється передусім розрахунок корпоративного податку. Крім того, важливо було перейти від математичного порівняння договірної ціни зі звичайною до комплексного та системного аналізу операцій. Про це йшлося на семінарі «Аналіз актуальної судової практики з питань трансфертного ціноутворення», який відбувся у Вищому адміністративному суді.

Як пояснив начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту податкового та митного аудиту ДФС Микола Мішин, слід ураховувати не тільки ціну, а й умови договору — це і є правило «витягнутої руки». Він навів приклад, коли в контрольованій операції ціна така ж, як і в неконтрольованій, і раніше можна було б говорити, що вона відповідає ринковій. Однак за договором покупцю надається відстрочка на оплату товару на 90 днів. Водночас, якщо договір укладається з непов’язаною особою, продавець вимагає передоплату. Тобто ця різниця в 90 днів, по суті, є кредитуванням пов’язаної особи.

Однак у ДФС нарікають, що за останні роки до окремих положень Податкового кодексу вносилися «постійні зміни», а це важко і для платників податків, і для органів контролю, і для суддів, які розглядають відповідні спори. Адже, навіть розглядаючи справи — стосовно 2013 та 2014 років, необхідно враховувати різні критерії віднесення операцій до контрольованих. А, за словами податківців, суди першої інстанції, розглядаючи спори щодо тих років, інколи застосовували норми 2015-го.

Безпідставні перевірки
Зокрема, є низка справ щодо оскарження наказів про призначення перевірки. Одну з них податківці називають знаковою, оскільки її причиною стала часта зміна законодавства.

За результатами звіту компанії за 2013—2014 роки було встановлено, що вартість операції з експорту сільгосппродукції відрізнялася від звичайної ціни. Фіскали видали наказ про проведення перевірки. Однак, ураховуючи, що у 2015-му правила змінилися, питання звичайної ціни вже не вивчалося, і його не можна було вказати в наказі як підставу для перевірки. А платник оскаржив наказ через те, що в 2013—2014 роках, коли він проводив операції, правила «витягнутої руки» не існувало. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію позивача.

Тож, ураховуючи, що визначити підстави перевірки за старими правилами податківці теж не можуть, виходить, що звітність за 2013—2014 роки перевірити просто неможливо. М.Мішин розраховує, що цю проблему або розв’яже судова практика, або врегулюють на законодавчому рівні. Адже перевірки щодо трансфертного ціноутворення можна проводити протягом 7 років після здійснення операцій. Тому після відповідних змін податківці зможуть перевірити звітність позивача за минулі роки.

Втім, директор відділу надання податкових та юридичних послуг «КПМГ в Україні» Олег Чайка вважає рішення двох судів правильними. Зокрема, він погодився, що ціна є лише однією з умов, яку потрібно визначити за правилом «витягнутої руки». Але інші умови цього правила, передбачені в законі після 1 січня 2015-го, не можна переносити на попередні звітні періоди. Крім того, якщо норми закону допускають неоднозначне тлумачення, вони мають трактуватися на користь платника податків. І це цілком європейський підхід.

0% — теж податок
Деякі справи виникали через суперечку про те, чи можна вважати нульову ставку з ПДВ, яку застосовує експортер, небазовою (тобто меншою за 20%). Від цього залежить, чи має постачальник експортера подавати звітність про трансфертне ціноутворення. Щоправда, ці справи стосуються лише операцій за 2013—2014 роки, коли контролювалися операції з пов’язаними особами на внутрішньому ринку.

Компанії вважають, що вони відвантажували продукцію експортерам, які не сплачують ПДВ у принципі, тому про такі операції звітувати не потрібно. Натомість позиція фіскалів полягає в тому, що ПДВ таки сплачується за небазовою ставкою.

Більшість судів пристали на позицію органу контролю. Втім, на думку О.Чайки, ситуація неоднозначна. «Думаю, нерозумно говорити, що оподаткування за нульовою ставкою дорівнює сплаті податку 0%, оскільки податки в цьому випадку не сплачуються», — пояснив він.

Інші спори стосуються операцій із закордонними контрагентами. Відповідно до законодавства в 2013—2014 роках під контроль потрапляли угоди з резидентами офшорних зон, які були визначені в переліку Кабміну, а також країн, де корпоративний податок на більш як 5% менший, ніж в Україні (тобто менший за 13%). При цьому, за даними ДФС, за звітні періоди операції з офшорами установили лише 4%, а решта — із цілком респектабельними країнами, які створюють сприятливі умови для бізнесу. Наприклад, на Мальті ставка податку на прибуток становить аж 32%. Однак на офіційному сайті податкової цієї країни зазначено, що протягом 2-х тижнів платнику повертається 27%. Тобто ефективна ставка дорівнює 5%.

Чим привабливий Туманний Альбіон
Зокрема, М.Мішин розповів про 7 справ, які стосуються операцій, що проводилися з партнерством LLP (Limited Liability Partnership) у Великій Британії. Українські платники не прозвітували про свої операції з такими контрагентами. В 6 із цих справ суди прийняли рішення на користь платників, а одне рішення від 2016 року винесене на користь органу контролю.

Фіскали зазначали, що Велика Британія не перебуває в списку офшорів і низькоподаткових зон. Однак, за принципом LLP, компанії в цій країні не сплачують податків, якщо вони там не зареєстровані. А всі партнери українських компаній, що фігурують у справах, зареєстровані в офшорах: Белізі, Панамі, Домініканській Республіці.

Позиція ДФС полягала в тому, що, не сплачуючи податків на Туманному Альбіоні, контрагенти, крім іншого, не сплачують і податок на прибуток. Отже, підпадають під норму, що передбачає контроль операцій з контрагентами, котрі сплачують податок на прибуток, ставка якого на більш як 5% нижча, ніж в Україні. Головними аргументами позивачів було те, що Велика Британія не входить до списку офшорів і їх контрагенти взагалі звільнені від сплати податків. «Виходить нерозумно. Якщо у Швейцарії платник сплачує податок на прибуток 8%, ми контролюємо операції з ним. А в Англії не те що сплачує менше, він узагалі нічого не сплачує, і ми цю операцію виводимо саме за формальною ознакою», — прокоментував М.Мішин.

О.Чайка все ж погоджується із судами, які виносили рішення на користь платників. Бо в ПК передбачено: для визнання операції контрольованою треба, щоб або країна контрагента перебувала в списку офшорів, або «нерезидент сплачував податок на прибуток» на 5% менший, ніж в Україні. Це те ж формулювання, що стосується резидентів України — експортерів, які сплачують податки за ставкою, відмінною від основної. Але в тому випадку було визначено й додатковий критерій: «Коли компанії не були платниками податку на прибуток або ПДВ». «На жаль, у контексті нерезидентів законодавець забув включити цей пункт», — зауважив експерт.

Адмінсуд діє лише в межах закону
З обговорення можна зробити висновок, що відповідні норми писалися нашвидкуруч, часто змінювалися, що призвело до численних прогалин у законодавстві. Ці недоліки уможливлюють обхід вимог ПК з формальних підстав.

ДФС намагалася загітувати суддів, аби вони звертали більше уваги на суть спорів, а не на форму, оскільки законодавець десь недопрацював. У відповідь законники навели принципи адміністративного судочинства. «Коли ми перевіряємо дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень, дивимося, чи вони вчинені в межах повноважень, на підставі чинного законодавства», — пояснив суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Євген Мацький. При цьому порадив фіскалам звернутися до суб’єктів законодавчої ініціативи з проханням відредагувати відповідну статтю ПК.

Також володар мантії звернув увагу, що суди розглядають дуже багато спорів із фіскальною службою, де є довільне трактування, посилання на роз’яснення, листи. «Ми все ж таки прагнемо до правової держави. Відповідно, повинні діяти на підставі норми закону, а не роз’яснень», — зазначив він.

Зрештою, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, днями в парламенті зареєструють проект змін до ст.39 ПК «Трансфертне ціноутворення». Але важливо, аби документ насамперед обговорили з усіма зацікавленими сторонами ще на стадії підготовки. Інакше матимемо чергову зміну правил гри: клопоту додасться і платникам, і податківцям, і суддям. А відчутної користі для бюджету від цього не буде.

Крім того, деякі судді звернули увагу на те, що одним посиленням контролю за трансфертним ціноутворенням проблеми виведення капіталу з України в низькоподаткові зони розв’язати неможливо. Необхідно реформувати податкову систему і рухатися до таких ставок податків, аби платникам було вигідніше сплачувати їх усередині країни, ніж будувати якісь ризикові схеми.

28.05—03.06.2016
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
Джерело: http://zib.com.ua/ua/123851-dfs_prograe_spravi_schodo_transfertnogo_cinoutvorennya_chere.html

 

 

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Податківці вже програють справи щодо трансфертного ціноутворення

Для аналізу практики контролю за трансфертним ціноутворенням у Державній фіскальній службі радять звернути увагу на підходи до цього питання в різні часи. Якщо спочатку застосовувалося правило звичайних цін, то з 1 січня 2015 року його змінило так зване правило витягнутої руки. Перше полягало в тому, що податківці дивилися, чи відповідає ціна контрольованих операцій звичайній ринковій. При цьому під контроль потрапляли як зовнішньоекономічні операції, так і операції на внутрішньому ринку між пов’язаними особами.

З 2015 року за ініціативою Міжнародного валютного фонду та Світового банку правила трансфертного ціноутворення змінили. Україна відмовилася від контролю за внутрішніми операціями та обчислення зобов’язань з ПДВ. Оскільки в більшості країн світу контролюється передусім розрахунок корпоративного податку. Крім того, важливо було перейти від математичного порівняння договірної ціни зі звичайною до комплексного та системного аналізу операцій. Про це йшлося на семінарі «Аналіз актуальної судової практики з питань трансфертного ціноутворення», який відбувся у Вищому адміністративному суді.

Як пояснив начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту податкового та митного аудиту ДФС Микола Мішин, слід ураховувати не тільки ціну, а й умови договору — це і є правило «витягнутої руки». Він навів приклад, коли в контрольованій операції ціна така ж, як і в неконтрольованій, і раніше можна було б говорити, що вона відповідає ринковій. Однак за договором покупцю надається відстрочка на оплату товару на 90 днів. Водночас, якщо договір укладається з непов’язаною особою, продавець вимагає передоплату. Тобто ця різниця в 90 днів, по суті, є кредитуванням пов’язаної особи.

Однак у ДФС нарікають, що за останні роки до окремих положень Податкового кодексу вносилися «постійні зміни», а це важко і для платників податків, і для органів контролю, і для суддів, які розглядають відповідні спори. Адже, навіть розглядаючи справи — стосовно 2013 та 2014 років, необхідно враховувати різні критерії віднесення операцій до контрольованих. А, за словами податківців, суди першої інстанції, розглядаючи спори щодо тих років, інколи застосовували норми 2015-го.

Безпідставні перевірки
Зокрема, є низка справ щодо оскарження наказів про призначення перевірки. Одну з них податківці називають знаковою, оскільки її причиною стала часта зміна законодавства.

За результатами звіту компанії за 2013—2014 роки було встановлено, що вартість операції з експорту сільгосппродукції відрізнялася від звичайної ціни. Фіскали видали наказ про проведення перевірки. Однак, ураховуючи, що у 2015-му правила змінилися, питання звичайної ціни вже не вивчалося, і його не можна було вказати в наказі як підставу для перевірки. А платник оскаржив наказ через те, що в 2013—2014 роках, коли він проводив операції, правила «витягнутої руки» не існувало. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію позивача.

Тож, ураховуючи, що визначити підстави перевірки за старими правилами податківці теж не можуть, виходить, що звітність за 2013—2014 роки перевірити просто неможливо. М.Мішин розраховує, що цю проблему або розв’яже судова практика, або врегулюють на законодавчому рівні. Адже перевірки щодо трансфертного ціноутворення можна проводити протягом 7 років після здійснення операцій. Тому після відповідних змін податківці зможуть перевірити звітність позивача за минулі роки.

Втім, директор відділу надання податкових та юридичних послуг «КПМГ в Україні» Олег Чайка вважає рішення двох судів правильними. Зокрема, він погодився, що ціна є лише однією з умов, яку потрібно визначити за правилом «витягнутої руки». Але інші умови цього правила, передбачені в законі після 1 січня 2015-го, не можна переносити на попередні звітні періоди. Крім того, якщо норми закону допускають неоднозначне тлумачення, вони мають трактуватися на користь платника податків. І це цілком європейський підхід.

0% — теж податок
Деякі справи виникали через суперечку про те, чи можна вважати нульову ставку з ПДВ, яку застосовує експортер, небазовою (тобто меншою за 20%). Від цього залежить, чи має постачальник експортера подавати звітність про трансфертне ціноутворення. Щоправда, ці справи стосуються лише операцій за 2013—2014 роки, коли контролювалися операції з пов’язаними особами на внутрішньому ринку.

Компанії вважають, що вони відвантажували продукцію експортерам, які не сплачують ПДВ у принципі, тому про такі операції звітувати не потрібно. Натомість позиція фіскалів полягає в тому, що ПДВ таки сплачується за небазовою ставкою.

Більшість судів пристали на позицію органу контролю. Втім, на думку О.Чайки, ситуація неоднозначна. «Думаю, нерозумно говорити, що оподаткування за нульовою ставкою дорівнює сплаті податку 0%, оскільки податки в цьому випадку не сплачуються», — пояснив він.

Інші спори стосуються операцій із закордонними контрагентами. Відповідно до законодавства в 2013—2014 роках під контроль потрапляли угоди з резидентами офшорних зон, які були визначені в переліку Кабміну, а також країн, де корпоративний податок на більш як 5% менший, ніж в Україні (тобто менший за 13%). При цьому, за даними ДФС, за звітні періоди операції з офшорами установили лише 4%, а решта — із цілком респектабельними країнами, які створюють сприятливі умови для бізнесу. Наприклад, на Мальті ставка податку на прибуток становить аж 32%. Однак на офіційному сайті податкової цієї країни зазначено, що протягом 2-х тижнів платнику повертається 27%. Тобто ефективна ставка дорівнює 5%.

Чим привабливий Туманний Альбіон
Зокрема, М.Мішин розповів про 7 справ, які стосуються операцій, що проводилися з партнерством LLP (Limited Liability Partnership) у Великій Британії. Українські платники не прозвітували про свої операції з такими контрагентами. В 6 із цих справ суди прийняли рішення на користь платників, а одне рішення від 2016 року винесене на користь органу контролю.

Фіскали зазначали, що Велика Британія не перебуває в списку офшорів і низькоподаткових зон. Однак, за принципом LLP, компанії в цій країні не сплачують податків, якщо вони там не зареєстровані. А всі партнери українських компаній, що фігурують у справах, зареєстровані в офшорах: Белізі, Панамі, Домініканській Республіці.

Позиція ДФС полягала в тому, що, не сплачуючи податків на Туманному Альбіоні, контрагенти, крім іншого, не сплачують і податок на прибуток. Отже, підпадають під норму, що передбачає контроль операцій з контрагентами, котрі сплачують податок на прибуток, ставка якого на більш як 5% нижча, ніж в Україні. Головними аргументами позивачів було те, що Велика Британія не входить до списку офшорів і їх контрагенти взагалі звільнені від сплати податків. «Виходить нерозумно. Якщо у Швейцарії платник сплачує податок на прибуток 8%, ми контролюємо операції з ним. А в Англії не те що сплачує менше, він узагалі нічого не сплачує, і ми цю операцію виводимо саме за формальною ознакою», — прокоментував М.Мішин.

О.Чайка все ж погоджується із судами, які виносили рішення на користь платників. Бо в ПК передбачено: для визнання операції контрольованою треба, щоб або країна контрагента перебувала в списку офшорів, або «нерезидент сплачував податок на прибуток» на 5% менший, ніж в Україні. Це те ж формулювання, що стосується резидентів України — експортерів, які сплачують податки за ставкою, відмінною від основної. Але в тому випадку було визначено й додатковий критерій: «Коли компанії не були платниками податку на прибуток або ПДВ». «На жаль, у контексті нерезидентів законодавець забув включити цей пункт», — зауважив експерт.

Адмінсуд діє лише в межах закону
З обговорення можна зробити висновок, що відповідні норми писалися нашвидкуруч, часто змінювалися, що призвело до численних прогалин у законодавстві. Ці недоліки уможливлюють обхід вимог ПК з формальних підстав.

ДФС намагалася загітувати суддів, аби вони звертали більше уваги на суть спорів, а не на форму, оскільки законодавець десь недопрацював. У відповідь законники навели принципи адміністративного судочинства. «Коли ми перевіряємо дії або бездіяльність суб’єктів владних повноважень, дивимося, чи вони вчинені в межах повноважень, на підставі чинного законодавства», — пояснив суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Євген Мацький. При цьому порадив фіскалам звернутися до суб’єктів законодавчої ініціативи з проханням відредагувати відповідну статтю ПК.

Також володар мантії звернув увагу, що суди розглядають дуже багато спорів із фіскальною службою, де є довільне трактування, посилання на роз’яснення, листи. «Ми все ж таки прагнемо до правової держави. Відповідно, повинні діяти на підставі норми закону, а не роз’яснень», — зазначив він.

Зрештою, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, днями в парламенті зареєструють проект змін до ст.39 ПК «Трансфертне ціноутворення». Але важливо, аби документ насамперед обговорили з усіма зацікавленими сторонами ще на стадії підготовки. Інакше матимемо чергову зміну правил гри: клопоту додасться і платникам, і податківцям, і суддям. А відчутної користі для бюджету від цього не буде.

Крім того, деякі судді звернули увагу на те, що одним посиленням контролю за трансфертним ціноутворенням проблеми виведення капіталу з України в низькоподаткові зони розв’язати неможливо. Необхідно реформувати податкову систему і рухатися до таких ставок податків, аби платникам було вигідніше сплачувати їх усередині країни, ніж будувати якісь ризикові схеми.

28.05—03.06.2016
ВІЛЕН ВЕРЕМКО
Джерело: http://zib.com.ua/ua/123851-dfs_prograe_spravi_schodo_transfertnogo_cinoutvorennya_chere.html

 

 

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить


29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017
25.11.2017
22.11.2017
30.10.2017
22.10.2017
10.10.2017