logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

Применение норм налогового законодательства по ТЦО - 16 актуальных вопросов

Лист ДФСУ від 14.04.2016 № 13362/7/99-99-19-02-02-17

1) Як у 2015 році розрахувати вартісний критерій контрольованих операцій?

Для всіх господарських операцій, передбачених пп. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і пп. 39.2.1.5 ПКУ, та здійснених платниками податків з 01 січня по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм пп. 39.2.1.7 ПКУ у редакції Закону № 609. Тобто для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання таких умов:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

2) Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу річного доходу платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення інші доходи, зокрема, доходи від операційної (неопераційної) курсової різниці?

ПКУ не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. Водночас для цілей пп. 134.1.1 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухобліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених пп. 134.1.1 ПКУ.
Дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.

3) Які показники річної фінансової звітності мають враховуватись для визначення обсягу річного доходу від будь якої діяльності платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення?

Обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховуються як сумарне значення наступних показників «Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). Форма № 2»:
чистий дохіду від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),
інші операційні доходів (ряд. 2120),
дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),
інші фінансові доходи (ряд. 2220),
інші доходи (ряд.2240).

4) У пп. 39.2.1.7 ПКУ зазначено, що для розрахунку річного доходу платника податків та обсягу контрольованих операцій з кожним контрагентом не враховуються непрямі податки. Які саме податки вважаються непрямими?

Непрямі податки - це податки на товари і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежать від доходів платників податків. В Україні використовуються три види непрямих податків: ПДВ, акцизний податок і мито.

5) Яким чином визначати обсяг контрольованих операцій із нерезидентами, держави яких було протягом 2015 року включено або виключено з переліку держав (територій), передбаченого пп. 39.2.1.2 ПКУ?

Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, передбаченого пп. 39.2.1.7 ПКУ (понад 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховуються тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених під час, коли відповідна країна була включена до переліків держав (територій). При цьому обсяг річного доходу платника податків розраховується за весь податковий (звітний) рік.
Для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, в цілому за 2015 рік перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями будуть визнаватись виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.
Приклад: Підприємство протягом 2015 року здійснювало господарські операції з нерезидентом з Австрійської Республіки (далі – Австрія), яку було включено до переліку держав (територій) з 14.05.2015 року (розпорядження КМУ від 14.05.2015 р. № 449-р) та виключено з 01.08.2015 року (розпорядження КМУ від 01.07.2015 р. № 677-р).
Якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом, зареєстрованим в Австрії, не перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), здійснених у період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року, то усі операції, проведені з контрагентом із Австрії у 2015 році, не визнаються контрольованими.
Якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом Австрії, здійснених в період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), то у разі перевищення обсягу річного доходу 50 млн грн під визначення контрольованих потрапляють операції з таким нерезидентом, здійснені у період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року. Такі операції підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції.
Інші господарські операції (проведені в періоди з 01.01.2015 року по 13.05.2015 року та з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року) не підпадають під дію положень ст. 39 ПКУ.

6) Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій?

Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

7) Чи підпадають операції між пов’язаними особами - резидентами під визначення контрольованих операцій?

Господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються, зокрема, між пов’язаними особами, одна з яких є нерезидентом. Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

8) Платник податків у 2015 році проводив господарську діяльність з придбання товарів та послуг від підприємства, яке має місцезнаходження в АР Крим. Чи визнаються господарські операції із таким підприємством контрольованими та за яких умов?

Господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», будуть визнані контрольованими тільки якщо така особа:
є пов’язаною з платником податків відповідно до норм пп. 14.1.159 ПКУ,
або є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів, з одночасним дотриманням критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 ПКУ.

9) Платник податків здійснював протягом 2015 року продаж товарів за договорами комісії. Комісіонером у цих господарських операціях була компанія – нерезидент, зареєстрована у державі, яка не входила до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Чи визнаються такі господарські операції контрольованими?

Підпункт б) пп. 39.2.1.1 ПКУ застосовується у разі, коли за дорученням платника податків – комітента комісіонер-нерезидент здійснив зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів. Тобто здійснив в інтересах комітента правочин з третьою особою, яка є іноземним суб'єктом господарської діяльності, під час якого відбулось перетинання товаром митного кордону України.
У разі дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 ПКУ, контрольованими операціями для платника податків в такому разі є господарські операції з продажу комітентом товарів третій особі за допомогою комісіонера. Стороною контрольованої операції, інформація про яку має бути розкрито у Звіті про контрольовані операції, є особа – покупець товарів, якій комітент продав свої товари за допомогою комісіонера. Предметом контрольованої операції є товари, що є об’єктом купівлі – продажу.
Для застосування цього пункту не важливо в якій державі зареєстрований нерезидент - комісіонер (тобто чи входить держава (територія) до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України), та чи є нерезидент-комісіонер пов’язаною особою платника податків.
Якщо нерезидент - комісіонер є пов’язаною особою з платником податків та/або зареєстрований в державі (на території), що включена до переліку, затвердженого КМУ, а сума комісійної винагороди перевищує 5 млн гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то для платника податків – комітента контрольованими операціями також будуть визнаватись господарські операції з отримання послуг за договором комісії. В такому випадку стороною контрольованої операції є нерезидент – комісіонер, а інформація про ці операція також має бути відображена у Звіті про контрольовані операції.

10) Чи вважаються контрольованими операції, що здійснюються між резидентом і постійним представництвом нерезидента – пов’язаної з таким резидентом особи?

Такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими за умови досягнення ним обсягу річного доходу більше як 50 млн гривень. При цьому резидент, який протягом звітного періоду здійснював контрольовані операції з постійним представництвом нерезидента – пов’язаної особи з таким резидентом чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ, зобов'язаний подати Звіт про контрольовані операції.
Для постійного представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими.

11) Чи визнаються господарські операції сільськогосподарського товаровиробника – платника єдиного податку четвертої групи з реалізації продукції на експорт контрольованими?

Господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими.

12) Який порядок подання Звіту про контрольовані операції, якщо такі операції у 2014-2015 роках здійснював сільгоспвиробник – платник податку на прибуток?

Якщо виробники сільськогосподарської продукції, річний податковий період яких починається з 1 липня 2014 року і закінчується 30 червня 2015 року, протягом 2014 року здійснювали операції, що відповідно до норм ПКУ, що діяли до 1 січня 2015 року, підпадали під визначення контрольованих, такі платники податку зобов'язані в установленому порядку подати звіт про здійснені контрольовані операції у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у термін до 1 травня 2015 року.
У разі здійснення протягом 2015 року операцій, які відповідно до положень ПКУ, у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, підпадали під визначення контрольованих, такий сільгоспвиробник зобов'язаний подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за 2015 рік у термін до 1 травня 2016 року.

13) Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди та чи застосовуються при цьому штрафні санкції?

У разі самостійного виявлення платником помилок, що містяться у раніше поданому Звіті, платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини Звіту.
Уточнюючий Звіт включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних.
Якщо платник виявив контрольовані операції, які були незадекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період.
Нагадаємо, що наближається термін подання Звіту про контрольовані операції за 2015 рік - 29 квітня 2016 року. І звітувати потрібно уже за новою формою. Про це розповіли податківці тут, а також фахівці "Дебету-Кредиту" в аналітичній статті тут.

14) Чи розповсюджується строк позовної давності, визначений п. 102.1 ПКУ, у разі проведення перевірок контрольованих операції відповідно до ст. 39 ПКУ на період 2013–2014 років?

У разі проведення перевірки контрольованої операції контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника не пізніше закінчення 2555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
З урахуванням Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), зазначені норми розповсюджуються й на контрольовані операції, здійснені у 2013 та 2014 звітні роки.

15) Як здійснити самостійне коригування ціни контрольованої операції та суми податкових зобов’язань, якщо ціна операції при реалізації товару менше розрахованого діапазону цін зіставних операцій?

Якщо при реалізації товару ціна в контрольованої операції менше мінімального значення діапазону - вона не відповідає принципу «витягнутої руки», тому податкове зобов’язання з податку на прибуток повинно бути збільшено на різницю між договірною ціною та значенням медіани, розрахованої згідно з Постановою №381.
У разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.
Зазначене самостійне коригування платник відображає в додатку ТЦ до декларації з податку на прибуток.
Приклад: Договірна ціна при реалізації товару становить 1 000,00 грн/т. Розраховані відповідно до Постанови № 381 значення діапазону цін становлять: мінімальне значення – 1 150 грн/т, максимальне значення – 1 400 грн/т, медіана діапазону цін – 1 300,00 грн/т. Обсяг реалізації товару 2 000 тон. Сума податку на прибуток, яку платник повинен додатково сплатити становить(1 300,00 – 1 000,00) × 2 000 т × 18% (податок на прибуток) = 108 000,00 гривень.

16) Частиною 3 пп. 75.1.2 ПКУ встановлено що не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 ПКУ. Чи можуть контролюючі органи під час проведення документальної планової перевірки перевіряти дотримання платником податків вимог пп. 39.4.2 ПКУ щодо обов’язку подання звіту про контрольовані операції?

Обмеження, встановлене абзацом третім пп. 75.1.2 ПКУ, не застосовується до перевірки дотримання платником податку вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо обов’язку подання звіту про контрольовані операції.

 

Оригінал листа:

Лист ДФСУ від 14.04.2016 № 13362/7/99-99-19-02-02-17                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

Применение норм налогового законодательства по ТЦО - 16 актуальных вопросов

Лист ДФСУ від 14.04.2016 № 13362/7/99-99-19-02-02-17

1) Як у 2015 році розрахувати вартісний критерій контрольованих операцій?

Для всіх господарських операцій, передбачених пп. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і пп. 39.2.1.5 ПКУ, та здійснених платниками податків з 01 січня по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм пп. 39.2.1.7 ПКУ у редакції Закону № 609. Тобто для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання таких умов:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

2) Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу річного доходу платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення інші доходи, зокрема, доходи від операційної (неопераційної) курсової різниці?

ПКУ не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. Водночас для цілей пп. 134.1.1 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухобліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених пп. 134.1.1 ПКУ.
Дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.

3) Які показники річної фінансової звітності мають враховуватись для визначення обсягу річного доходу від будь якої діяльності платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення?

Обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення розраховуються як сумарне значення наступних показників «Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). Форма № 2»:
чистий дохіду від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),
інші операційні доходів (ряд. 2120),
дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),
інші фінансові доходи (ряд. 2220),
інші доходи (ряд.2240).

4) У пп. 39.2.1.7 ПКУ зазначено, що для розрахунку річного доходу платника податків та обсягу контрольованих операцій з кожним контрагентом не враховуються непрямі податки. Які саме податки вважаються непрямими?

Непрямі податки - це податки на товари і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежать від доходів платників податків. В Україні використовуються три види непрямих податків: ПДВ, акцизний податок і мито.

5) Яким чином визначати обсяг контрольованих операцій із нерезидентами, держави яких було протягом 2015 року включено або виключено з переліку держав (територій), передбаченого пп. 39.2.1.2 ПКУ?

Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, передбаченого пп. 39.2.1.7 ПКУ (понад 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховуються тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених під час, коли відповідна країна була включена до переліків держав (територій). При цьому обсяг річного доходу платника податків розраховується за весь податковий (звітний) рік.
Для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, в цілому за 2015 рік перевищує 50 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями будуть визнаватись виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.
Приклад: Підприємство протягом 2015 року здійснювало господарські операції з нерезидентом з Австрійської Республіки (далі – Австрія), яку було включено до переліку держав (територій) з 14.05.2015 року (розпорядження КМУ від 14.05.2015 р. № 449-р) та виключено з 01.08.2015 року (розпорядження КМУ від 01.07.2015 р. № 677-р).
Якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом, зареєстрованим в Австрії, не перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), здійснених у період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року, то усі операції, проведені з контрагентом із Австрії у 2015 році, не визнаються контрольованими.
Якщо загальний обсяг господарських операцій з нерезидентом Австрії, здійснених в період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), то у разі перевищення обсягу річного доходу 50 млн грн під визначення контрольованих потрапляють операції з таким нерезидентом, здійснені у період з 14.05.2015 по 31.07.2015 року. Такі операції підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції.
Інші господарські операції (проведені в періоди з 01.01.2015 року по 13.05.2015 року та з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року) не підпадають під дію положень ст. 39 ПКУ.

6) Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій?

Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

7) Чи підпадають операції між пов’язаними особами - резидентами під визначення контрольованих операцій?

Господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються, зокрема, між пов’язаними особами, одна з яких є нерезидентом. Господарські операції з пов'язаними особами - резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

8) Платник податків у 2015 році проводив господарську діяльність з придбання товарів та послуг від підприємства, яке має місцезнаходження в АР Крим. Чи визнаються господарські операції із таким підприємством контрольованими та за яких умов?

Господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», будуть визнані контрольованими тільки якщо така особа:
є пов’язаною з платником податків відповідно до норм пп. 14.1.159 ПКУ,
або є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів, з одночасним дотриманням критеріїв, встановлених пп. 39.2.1.7 ПКУ.

9) Платник податків здійснював протягом 2015 року продаж товарів за договорами комісії. Комісіонером у цих господарських операціях була компанія – нерезидент, зареєстрована у державі, яка не входила до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Чи визнаються такі господарські операції контрольованими?

Підпункт б) пп. 39.2.1.1 ПКУ застосовується у разі, коли за дорученням платника податків – комітента комісіонер-нерезидент здійснив зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів. Тобто здійснив в інтересах комітента правочин з третьою особою, яка є іноземним суб'єктом господарської діяльності, під час якого відбулось перетинання товаром митного кордону України.
У разі дотримання вартісного критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 ПКУ, контрольованими операціями для платника податків в такому разі є господарські операції з продажу комітентом товарів третій особі за допомогою комісіонера. Стороною контрольованої операції, інформація про яку має бути розкрито у Звіті про контрольовані операції, є особа – покупець товарів, якій комітент продав свої товари за допомогою комісіонера. Предметом контрольованої операції є товари, що є об’єктом купівлі – продажу.
Для застосування цього пункту не важливо в якій державі зареєстрований нерезидент - комісіонер (тобто чи входить держава (територія) до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України), та чи є нерезидент-комісіонер пов’язаною особою платника податків.
Якщо нерезидент - комісіонер є пов’язаною особою з платником податків та/або зареєстрований в державі (на території), що включена до переліку, затвердженого КМУ, а сума комісійної винагороди перевищує 5 млн гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то для платника податків – комітента контрольованими операціями також будуть визнаватись господарські операції з отримання послуг за договором комісії. В такому випадку стороною контрольованої операції є нерезидент – комісіонер, а інформація про ці операція також має бути відображена у Звіті про контрольовані операції.

10) Чи вважаються контрольованими операції, що здійснюються між резидентом і постійним представництвом нерезидента – пов’язаної з таким резидентом особи?

Такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими за умови досягнення ним обсягу річного доходу більше як 50 млн гривень. При цьому резидент, який протягом звітного періоду здійснював контрольовані операції з постійним представництвом нерезидента – пов’язаної особи з таким резидентом чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ, зобов'язаний подати Звіт про контрольовані операції.
Для постійного представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими.

11) Чи визнаються господарські операції сільськогосподарського товаровиробника – платника єдиного податку четвертої групи з реалізації продукції на експорт контрольованими?

Господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, здійснені ним під час перебування на спрощеній системі оподаткування, не визнаються контрольованими.

12) Який порядок подання Звіту про контрольовані операції, якщо такі операції у 2014-2015 роках здійснював сільгоспвиробник – платник податку на прибуток?

Якщо виробники сільськогосподарської продукції, річний податковий період яких починається з 1 липня 2014 року і закінчується 30 червня 2015 року, протягом 2014 року здійснювали операції, що відповідно до норм ПКУ, що діяли до 1 січня 2015 року, підпадали під визначення контрольованих, такі платники податку зобов'язані в установленому порядку подати звіт про здійснені контрольовані операції у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у термін до 1 травня 2015 року.
У разі здійснення протягом 2015 року операцій, які відповідно до положень ПКУ, у редакції, чинній з 1 січня 2015 року, підпадали під визначення контрольованих, такий сільгоспвиробник зобов'язаний подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за 2015 рік у термін до 1 травня 2016 року.

13) Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди та чи застосовуються при цьому штрафні санкції?

У разі самостійного виявлення платником помилок, що містяться у раніше поданому Звіті, платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини Звіту.
Уточнюючий Звіт включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних.
Якщо платник виявив контрольовані операції, які були незадекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період.
Нагадаємо, що наближається термін подання Звіту про контрольовані операції за 2015 рік - 29 квітня 2016 року. І звітувати потрібно уже за новою формою. Про це розповіли податківці тут, а також фахівці "Дебету-Кредиту" в аналітичній статті тут.

14) Чи розповсюджується строк позовної давності, визначений п. 102.1 ПКУ, у разі проведення перевірок контрольованих операції відповідно до ст. 39 ПКУ на період 2013–2014 років?

У разі проведення перевірки контрольованої операції контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника не пізніше закінчення 2555 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
З урахуванням Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), зазначені норми розповсюджуються й на контрольовані операції, здійснені у 2013 та 2014 звітні роки.

15) Як здійснити самостійне коригування ціни контрольованої операції та суми податкових зобов’язань, якщо ціна операції при реалізації товару менше розрахованого діапазону цін зіставних операцій?

Якщо при реалізації товару ціна в контрольованої операції менше мінімального значення діапазону - вона не відповідає принципу «витягнутої руки», тому податкове зобов’язання з податку на прибуток повинно бути збільшено на різницю між договірною ціною та значенням медіани, розрахованої згідно з Постановою №381.
У разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.
Зазначене самостійне коригування платник відображає в додатку ТЦ до декларації з податку на прибуток.
Приклад: Договірна ціна при реалізації товару становить 1 000,00 грн/т. Розраховані відповідно до Постанови № 381 значення діапазону цін становлять: мінімальне значення – 1 150 грн/т, максимальне значення – 1 400 грн/т, медіана діапазону цін – 1 300,00 грн/т. Обсяг реалізації товару 2 000 тон. Сума податку на прибуток, яку платник повинен додатково сплатити становить(1 300,00 – 1 000,00) × 2 000 т × 18% (податок на прибуток) = 108 000,00 гривень.

16) Частиною 3 пп. 75.1.2 ПКУ встановлено що не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 ПКУ. Чи можуть контролюючі органи під час проведення документальної планової перевірки перевіряти дотримання платником податків вимог пп. 39.4.2 ПКУ щодо обов’язку подання звіту про контрольовані операції?

Обмеження, встановлене абзацом третім пп. 75.1.2 ПКУ, не застосовується до перевірки дотримання платником податку вимог пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо обов’язку подання звіту про контрольовані операції.

 

Оригінал листа:

Лист ДФСУ від 14.04.2016 № 13362/7/99-99-19-02-02-17                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить


29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017
25.11.2017
22.11.2017
30.10.2017
22.10.2017
10.10.2017