logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

Размер суточных при командировке превышает нормы НКУ

Податок на прибуток
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ. Положення цього розділу не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, понесених у відрядженні. Отже, такі витрати відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Стаття 44 ПКУ містить вимоги щодо наявності первинних документів. Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відображення витрат на відрядження залежить від цілей й завдання у відрядженні, а також посад і трудових обов’язків працівників підприємства, тому їх відображають на декількох рахунках бухгалтерського обліку (рах. 91,92,93). Важливим є зв’язок з діяльністю підприємства та належне документальне оформлення (наказ на відрядження, авансовий звіт, первинні документи, які повинні відповідати вимогам статті 9 Закону про бухоблік).

Підприємство відображає витрати у відповідності до вимог ПСБО 16 (норми міжнародних стандартів фінансової звітності для платників, що застосовують ці стандарти).

Рекомендуємо розробити детальне Положення про відрядження, в якому встановити, зокрема, розмір добових, ліміт телефонних переговорів, категорію готелю, вид транспорту, дозвіл на використання таксі тощо). Дозволи та обмеження встановлюються на розсуд керівництва підприємства, виходячи із фінансових можливостей. Зняття обмежень для конкретного працівника підприємство має право здійснити на підставі наказу керівника.

Отже, з точки зору оподаткування податком на прибуток, збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми, ніяким чином не впливають на об’єкт оподаткування та не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування у відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ.

Податок на доходи фізичних осіб
Згідно з підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден / інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "118".

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за формою 1ДФ під ознакою "118".

Нормативні акти:
1) Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
2) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 (Закон про бухоблік);
3) Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 31 .12.1999 р. N 318 (П(С)БО 16).

 

 

 

 

 

Размер суточных при командировке превышает нормы НКУ

Податок на прибуток
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ. Положення цього розділу не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, понесених у відрядженні. Отже, такі витрати відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Стаття 44 ПКУ містить вимоги щодо наявності первинних документів. Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відображення витрат на відрядження залежить від цілей й завдання у відрядженні, а також посад і трудових обов’язків працівників підприємства, тому їх відображають на декількох рахунках бухгалтерського обліку (рах. 91,92,93). Важливим є зв’язок з діяльністю підприємства та належне документальне оформлення (наказ на відрядження, авансовий звіт, первинні документи, які повинні відповідати вимогам статті 9 Закону про бухоблік).

Підприємство відображає витрати у відповідності до вимог ПСБО 16 (норми міжнародних стандартів фінансової звітності для платників, що застосовують ці стандарти).

Рекомендуємо розробити детальне Положення про відрядження, в якому встановити, зокрема, розмір добових, ліміт телефонних переговорів, категорію готелю, вид транспорту, дозвіл на використання таксі тощо). Дозволи та обмеження встановлюються на розсуд керівництва підприємства, виходячи із фінансових можливостей. Зняття обмежень для конкретного працівника підприємство має право здійснити на підставі наказу керівника.

Отже, з точки зору оподаткування податком на прибуток, збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми, ніяким чином не впливають на об’єкт оподаткування та не передбачають коригування фінансового результату до оподаткування у відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ.

Податок на доходи фізичних осіб
Згідно з підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден / інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "118".

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за формою 1ДФ під ознакою "118".

Нормативні акти:
1) Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);
2) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 (Закон про бухоблік);
3) Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 31 .12.1999 р. N 318 (П(С)БО 16).

 

 

 

 

 


15.07.2018
09.07.2018
06.07.2018
28.05.2018
29.03.2018
29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017