logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

Основное о лимите кассы

Порядок проведення операцій з готівкою на підприємствах встановлено Положенням № 637. Відповідно до цього Положення, ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час (пункт 1.2 Положення № 637).
Встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється окремо і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства – юридичної особи (пункт 5.2 Положення № 637).
Ліміт каси підприємства встановлюється на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (пункт 5.3 Положення № 637). Розрахунок ліміту каси здійснюється за формою додатка 8 до Положення № 637 та не підлягає погодженню з обслуговуючим банком.
Відповідно до пункту 5.4 Положення № 637:
– якщо підприємство має строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня після її надходження до каси, ліміт каси не повинен перевищувати розміру середньоденного надходження готівки до каси, розрахованого за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти;
– якщо підприємство знаходиться в населеному пункті, в якому немає банку та відповідно до підпункту «в» пункту 5.1 Положення № 637 може здавати виручку не рідше, ніж один раз на п'ять робочих днів, ліміт каси не повинен перевищувати п'ятикратного розміру середньоденного надходження готівки, розрахованого за три будь-яких місяці поспіль з останніх дванадцяти;
– якщо підприємство встановлює ліміт на підставі фактичних видатків готівки (її видачі з каси), то ліміт каси не повинен перевищувати розміру середньоденної видачі готівки, розрахованої за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти;
– для підприємств, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (додаток 8), дорівнює нулю або не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, можна встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– підприємства, що виробляють та перероблюють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми тощо) можуть встановлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року (пункт 5.5 Положення № 637).
Виходячи з форми додатка 8 до Положення № 637 (розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі), до розрахунку надходжень до каси підприємства приймається вся готівка, що надходить до каси (виручка та позареалізаційні надходження), крім готівки, що одержана з банків.
До розрахунку фактичних видатків готівки приймається вся видана готівка, крім виплат, що пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій та дивідендів. НБУ в листі від 29.02.2008 р. № 11-113/818-2372 уточнює, що у разі встановлення ліміту каси на підставі показника середньоденної видачі готівки з каси, для розрахунку ліміту каси за цим показником приймаються виплати готівкою на різні потреби (у тому числі готівка, видана з каси підприємства для здавання до банку), а також на відрядження (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів).
Незалежно від того, який метод розрахунку ліміту каси обраний Підприємством (надходження готівки або її видачі), середньоденний показник (надходження або видачі) обчислюється шляхом ділення загальної суми (надходження або видачі) за будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти на загальне число робочих днів обраного періоду.

Необхідно зауважити, що якщо Підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим.

У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог Положення № 637, вважається понадлімітною (пункт 5.8 цього Положення).
Відповідно до норм пункту 5.11 Положення № 637 встановлений ліміт каси може переглядатися, якщо у Підприємства для цього є об'єктивні причини (наприклад, зміни в надходженнях (видачі) готівки, внутрішнього трудового розпорядку тощо). Але обов'язковість перегляду ліміту каси, встановленого відповідно до норм глави 5 Положення № 637, не передбачена. Цей висновок підтверджується і листом НБУ від 01.12.2009 р. № 11-113/5438-22292, де зазначено, що скорочення обсягів надходження готівкової виручки до каси Підприємства є підставою для перегляду установленого ліміту каси. Однак, вимоги щодо обов'язкового перегляду установленого ліміту каси у зв'язку із скороченням обсягів надходження готівкової виручки до каси підприємства Положення не містить.
При цьому ліміт каси підлягає обов'язковому перегляду в окремому випадку, що визначено в абзацом 3 пункту 5.2 Положення № 637:
«Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення».
При цьому необхідно зауважити, що вести відлік перших трьох місяців необхідно з дня проведення першої розрахункової операції (лист НБУ від 09.02.2007 р. № 11-113/543-1414).

Відповідальність за порушення у сфері готівкового обігу

Відповідальність за порушення касової дисципліни в чинному законодавстві представлена у вигляді адміністративної відповідальності посадових осіб суб'єкта господарювання та фінансової відповідальності суб'єктів господарювання. Ця відповідальність визначена за порушення граничної суми розрахунків готівкою, встановлених Постановою КМУ № 210, згідно із статті 163(15) «Порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги)» КпАП та за порушення норм з регулювання обігу готівки – згідно з Указом № 436).
Постановою № 210 встановлена гранична сума розрахунків готівкою:
• підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. гривень;
• фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. гривень;
• фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. гривень.
Відповідальність за порушення наведених вище норм передбачена статтею 163 15 КпАП та тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) – від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн.).
Дія, скоєна особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн.).
Слід зауважити, що фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, до адміністративної відповідальності за статтею 163 15 КпАП не притягуються. Крім того, у разі, коли таке правопорушення було разовим, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення (стаття 38 КпАП).
Статтею 1 Указу № 436 передбачені такі види порушень норм з регулювання обігу готівки та штрафні санкції за них:
– перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;
– неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах – у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
– витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім грошових коштів, що отримані з кас установ банків) на виплати, пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;
– перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
– проведення готівкових розрахунків без надання отримувачем грошових коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених грошових коштів.

1) Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7.12.1984 р. № 8073 (КУпАП);
2) Постанова НБУ від 06.06.2013р. № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" від 06.06.2013р. № 210;
3)Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12.06.1995р. № 436/95 (Указ №436);
4) Постанова НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 № 637 (Положення № 637).

Основное о лимите кассы

Порядок проведення операцій з готівкою на підприємствах встановлено Положенням № 637. Відповідно до цього Положення, ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час (пункт 1.2 Положення № 637).
Встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється окремо і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства – юридичної особи (пункт 5.2 Положення № 637).
Ліміт каси підприємства встановлюється на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (пункт 5.3 Положення № 637). Розрахунок ліміту каси здійснюється за формою додатка 8 до Положення № 637 та не підлягає погодженню з обслуговуючим банком.
Відповідно до пункту 5.4 Положення № 637:
– якщо підприємство має строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня після її надходження до каси, ліміт каси не повинен перевищувати розміру середньоденного надходження готівки до каси, розрахованого за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти;
– якщо підприємство знаходиться в населеному пункті, в якому немає банку та відповідно до підпункту «в» пункту 5.1 Положення № 637 може здавати виручку не рідше, ніж один раз на п'ять робочих днів, ліміт каси не повинен перевищувати п'ятикратного розміру середньоденного надходження готівки, розрахованого за три будь-яких місяці поспіль з останніх дванадцяти;
– якщо підприємство встановлює ліміт на підставі фактичних видатків готівки (її видачі з каси), то ліміт каси не повинен перевищувати розміру середньоденної видачі готівки, розрахованої за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти;
– для підприємств, у яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів (додаток 8), дорівнює нулю або не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, можна встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– підприємства, що виробляють та перероблюють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми тощо) можуть встановлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року (пункт 5.5 Положення № 637).
Виходячи з форми додатка 8 до Положення № 637 (розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі), до розрахунку надходжень до каси підприємства приймається вся готівка, що надходить до каси (виручка та позареалізаційні надходження), крім готівки, що одержана з банків.
До розрахунку фактичних видатків готівки приймається вся видана готівка, крім виплат, що пов'язані з оплатою праці, пенсій, стипендій та дивідендів. НБУ в листі від 29.02.2008 р. № 11-113/818-2372 уточнює, що у разі встановлення ліміту каси на підставі показника середньоденної видачі готівки з каси, для розрахунку ліміту каси за цим показником приймаються виплати готівкою на різні потреби (у тому числі готівка, видана з каси підприємства для здавання до банку), а також на відрядження (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів).
Незалежно від того, який метод розрахунку ліміту каси обраний Підприємством (надходження готівки або її видачі), середньоденний показник (надходження або видачі) обчислюється шляхом ділення загальної суми (надходження або видачі) за будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти на загальне число робочих днів обраного періоду.

Необхідно зауважити, що якщо Підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим.

У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог Положення № 637, вважається понадлімітною (пункт 5.8 цього Положення).
Відповідно до норм пункту 5.11 Положення № 637 встановлений ліміт каси може переглядатися, якщо у Підприємства для цього є об'єктивні причини (наприклад, зміни в надходженнях (видачі) готівки, внутрішнього трудового розпорядку тощо). Але обов'язковість перегляду ліміту каси, встановленого відповідно до норм глави 5 Положення № 637, не передбачена. Цей висновок підтверджується і листом НБУ від 01.12.2009 р. № 11-113/5438-22292, де зазначено, що скорочення обсягів надходження готівкової виручки до каси Підприємства є підставою для перегляду установленого ліміту каси. Однак, вимоги щодо обов'язкового перегляду установленого ліміту каси у зв'язку із скороченням обсягів надходження готівкової виручки до каси підприємства Положення не містить.
При цьому ліміт каси підлягає обов'язковому перегляду в окремому випадку, що визначено в абзацом 3 пункту 5.2 Положення № 637:
«Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення».
При цьому необхідно зауважити, що вести відлік перших трьох місяців необхідно з дня проведення першої розрахункової операції (лист НБУ від 09.02.2007 р. № 11-113/543-1414).

Відповідальність за порушення у сфері готівкового обігу

Відповідальність за порушення касової дисципліни в чинному законодавстві представлена у вигляді адміністративної відповідальності посадових осіб суб'єкта господарювання та фінансової відповідальності суб'єктів господарювання. Ця відповідальність визначена за порушення граничної суми розрахунків готівкою, встановлених Постановою КМУ № 210, згідно із статті 163(15) «Порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги)» КпАП та за порушення норм з регулювання обігу готівки – згідно з Указом № 436).
Постановою № 210 встановлена гранична сума розрахунків готівкою:
• підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис. гривень;
• фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. гривень;
• фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. гривень.
Відповідальність за порушення наведених вище норм передбачена статтею 163 15 КпАП та тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) – від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн.).
Дія, скоєна особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн.).
Слід зауважити, що фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, до адміністративної відповідальності за статтею 163 15 КпАП не притягуються. Крім того, у разі, коли таке правопорушення було разовим, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення (стаття 38 КпАП).
Статтею 1 Указу № 436 передбачені такі види порушень норм з регулювання обігу готівки та штрафні санкції за них:
– перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день;
– неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки в касах – у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;
– витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім грошових коштів, що отримані з кас установ банків) на виплати, пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;
– перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;
– проведення готівкових розрахунків без надання отримувачем грошових коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, – у розмірі сплачених грошових коштів.

1) Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7.12.1984 р. № 8073 (КУпАП);
2) Постанова НБУ від 06.06.2013р. № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" від 06.06.2013р. № 210;
3)Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"від 12.06.1995р. № 436/95 (Указ №436);
4) Постанова НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 № 637 (Положення № 637).


15.07.2018
09.07.2018
06.07.2018
28.05.2018
29.03.2018
29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017