logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

Мобілізація (мобилизация)

Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232).

Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац четвертий статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII, далі - Закон № 3543).

Указами Президента України «Про часткову мобілізацію»,  затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII та Законом України  від 6 травня 2014 року № 1240-VII оголошено часткову мобілізацію практично в усіх областях України. Проводиться вона протягом 45 діб починаючи з 18 березня 2014 року та з 7 травня 2014 року відповідно, і на підставі цього військовозобов'язаних працівників призивають на військові збори та мобілізують.

Зазначимо, що в повістках повинно бути зазначено  з якою метою призивають працівника (на військові збори чи на військову службу)  та на який строк.

Призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом № 3543.

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. (частина 2 статті 39 Закону № 2232).

Також відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП)  працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.

Зазначимо, що до 01.04.2014 р. якщо працівника у період мобілізації призвали на військову службу, роботодавець повинен був звільнити його згідно з частиною третьою статті 36 КЗпП.

Підставою для звільнення військовозобов'язаних, які попали під мобілізацію до 01.04.2014 р. можуть стати мобілізаційні посвідчення, повістка або розпорядження військових комісарів (частина третя статті 22 Закону № 3543).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» (вступив в дію з 01.04.2014) внесені зміни до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» окремим видом служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу, громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період або день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (стаття 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Таким чином, починаючи з 01.04.2014 громадяни, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, не підлягають звільненню, вони увільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов'язків) відповідно до статті 119 КЗпП України. При цьому за ними зберігається середній заробіток на період до одного року (починаючи з дати початку проходження військової служби).

Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, застосування його вимог до працівників, звільнених з дня оголошення мобілізації до 01.04.2014, не передбачено.

В той же час, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, наказ про звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України, може бути скасований. Збереження середньої заробітної плати у такому випадку здійснюється з дня призову на військову службу (день, зазначений у повістці військового комісаріату).

Зазначимо, що Міністерством Оборони України також надано Роз'яснення щодо забезпечення гарантій збереження за громадянами, призваними на військову службу під час мобілізації, робочого місця (посади) та середнього заробітку, в якому наголошується: «…Що стосується військовозобов'язаних, які були призвані на військову службу під час мобілізації 21 березня 2014 року до набуття згаданим Законом України законної сили, то трудові відносини з роботодавцем передбачали їх звільнення з роботи у зв'язку з призовом на військову службу без збереження місця роботи та середнього заробітку. Таким чином у разі звільнення з роботи вони втратили право на отримання заробітної плати, збереження місця роботи та посади.

З метою законодавчого врегулювання згаданих проблемних питань та забезпечення соціальних гарантій громадянам, призваним на військову службу під час мобілізації, Міністерством оборони України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантії громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації», в якому зазначено, що гарантії соціального захисту призваних на військову службу під час мобілізації, зокрема по збереженню місця роботи, посади та середнього заробітку, вступають в законну силу з початком мобілізації. Враховуючи викладене, до прийняття зазначених змін в законодавство цим військовозобов'язаним пропонується звернутися до роботодавця за колишнім місцем роботи із заявою щодо поновлення на роботі. У разі відмови роботодавця від поновлення на роботі громадяни мають право звернутися за соціальною та правовою допомогою до військового комісаріату за місцем проживання або безпосередньо до суду».

Щодо розрахунку середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, зазначимо наступне.

Обчислення середньої заробітної плати у випадку залучення працівників до виконання військових обов'язків викладено у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Щодо відшкодування підприємству коштів, пов’язаних з виплатою середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, зазначимо наступне.

Частиною 13 статті 29 Закону № 2232 встановлено, що компенсація підприємству виплати середньої заробітної плати працівникам здійснюється за рахунок бюджетних коштів тільки за період проходження ними зборів і резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві.

Компенсационные выплаты мобилизованным: НДФЛ и ЕСВ
Как разъяснили на своем сайте специалисты ГФС во Львовской области, средняя заработная плата, начисленная работодателем мобилизованному физлицу за время пребывания на военной службе, отражается в налоговом расчете по форме № 1ДФ по признаку «101». Сумма начисленного и выплаченного дохода отражается в графах 3а и 3, соответственно, графы 4а и 4 не заполняются, поскольку НДФЛ не начисляется и не перечисляется.

Кроме того, налоговики отметили, что на выплаты, которые компенсируются из бюджета в пределах среднего заработка работников, призванных на военную службу по призыву при мобилизации, на особый период, ЕСВ не начисляется.
Во время мобилизации трудовые отношения с работниками не прерываются.

Поскольку мобилизованный работник состоит в трудовых отношениях с предприятием, то работодатель должен начислять ему компенсацию в пределах среднего заработка и предоставлять в отчете о ЕСВ (приложение 4) сведения о начислении заработной платы такому работнику. В этом отчете данные о мобилизованном работнике в таблицу 5 не вносятся, поскольку трудовые отношения продолжаются. В таблице 6 заполняются все графы, как и при начислении заработной платы, кроме графы 18 «Сума нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» и графы 19 «Сума єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)» – в этих графах проставляются нули.

Пример расчета среднего заработка с бухгалтерскими проводками - смотрите в статье Військові збори

 

Подробнее здесь и по телефону (066) 445-04-80

Мобілізація (мобилизация)

Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232).

Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац четвертий статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII, далі - Закон № 3543).

Указами Президента України «Про часткову мобілізацію»,  затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII та Законом України  від 6 травня 2014 року № 1240-VII оголошено часткову мобілізацію практично в усіх областях України. Проводиться вона протягом 45 діб починаючи з 18 березня 2014 року та з 7 травня 2014 року відповідно, і на підставі цього військовозобов'язаних працівників призивають на військові збори та мобілізують.

Зазначимо, що в повістках повинно бути зазначено  з якою метою призивають працівника (на військові збори чи на військову службу)  та на який строк.

Призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом № 3543.

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. (частина 2 статті 39 Закону № 2232).

Також відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП)  працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.

Зазначимо, що до 01.04.2014 р. якщо працівника у період мобілізації призвали на військову службу, роботодавець повинен був звільнити його згідно з частиною третьою статті 36 КЗпП.

Підставою для звільнення військовозобов'язаних, які попали під мобілізацію до 01.04.2014 р. можуть стати мобілізаційні посвідчення, повістка або розпорядження військових комісарів (частина третя статті 22 Закону № 3543).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» (вступив в дію з 01.04.2014) внесені зміни до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» окремим видом служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу, громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період або день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (стаття 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).

За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Таким чином, починаючи з 01.04.2014 громадяни, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, не підлягають звільненню, вони увільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов'язків) відповідно до статті 119 КЗпП України. При цьому за ними зберігається середній заробіток на період до одного року (починаючи з дати початку проходження військової служби).

Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, застосування його вимог до працівників, звільнених з дня оголошення мобілізації до 01.04.2014, не передбачено.

В той же час, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, наказ про звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працю України, може бути скасований. Збереження середньої заробітної плати у такому випадку здійснюється з дня призову на військову службу (день, зазначений у повістці військового комісаріату).

Зазначимо, що Міністерством Оборони України також надано Роз'яснення щодо забезпечення гарантій збереження за громадянами, призваними на військову службу під час мобілізації, робочого місця (посади) та середнього заробітку, в якому наголошується: «…Що стосується військовозобов'язаних, які були призвані на військову службу під час мобілізації 21 березня 2014 року до набуття згаданим Законом України законної сили, то трудові відносини з роботодавцем передбачали їх звільнення з роботи у зв'язку з призовом на військову службу без збереження місця роботи та середнього заробітку. Таким чином у разі звільнення з роботи вони втратили право на отримання заробітної плати, збереження місця роботи та посади.

З метою законодавчого врегулювання згаданих проблемних питань та забезпечення соціальних гарантій громадянам, призваним на військову службу під час мобілізації, Міністерством оборони України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації та гарантії громадянам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації», в якому зазначено, що гарантії соціального захисту призваних на військову службу під час мобілізації, зокрема по збереженню місця роботи, посади та середнього заробітку, вступають в законну силу з початком мобілізації. Враховуючи викладене, до прийняття зазначених змін в законодавство цим військовозобов'язаним пропонується звернутися до роботодавця за колишнім місцем роботи із заявою щодо поновлення на роботі. У разі відмови роботодавця від поновлення на роботі громадяни мають право звернутися за соціальною та правовою допомогою до військового комісаріату за місцем проживання або безпосередньо до суду».

Щодо розрахунку середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, зазначимо наступне.

Обчислення середньої заробітної плати у випадку залучення працівників до виконання військових обов'язків викладено у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Щодо відшкодування підприємству коштів, пов’язаних з виплатою середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу під час мобілізації, зазначимо наступне.

Частиною 13 статті 29 Закону № 2232 встановлено, що компенсація підприємству виплати середньої заробітної плати працівникам здійснюється за рахунок бюджетних коштів тільки за період проходження ними зборів і резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві.

Компенсационные выплаты мобилизованным: НДФЛ и ЕСВ
Как разъяснили на своем сайте специалисты ГФС во Львовской области, средняя заработная плата, начисленная работодателем мобилизованному физлицу за время пребывания на военной службе, отражается в налоговом расчете по форме № 1ДФ по признаку «101». Сумма начисленного и выплаченного дохода отражается в графах 3а и 3, соответственно, графы 4а и 4 не заполняются, поскольку НДФЛ не начисляется и не перечисляется.

Кроме того, налоговики отметили, что на выплаты, которые компенсируются из бюджета в пределах среднего заработка работников, призванных на военную службу по призыву при мобилизации, на особый период, ЕСВ не начисляется.
Во время мобилизации трудовые отношения с работниками не прерываются.

Поскольку мобилизованный работник состоит в трудовых отношениях с предприятием, то работодатель должен начислять ему компенсацию в пределах среднего заработка и предоставлять в отчете о ЕСВ (приложение 4) сведения о начислении заработной платы такому работнику. В этом отчете данные о мобилизованном работнике в таблицу 5 не вносятся, поскольку трудовые отношения продолжаются. В таблице 6 заполняются все графы, как и при начислении заработной платы, кроме графы 18 «Сума нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» и графы 19 «Сума єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)» – в этих графах проставляются нули.

Пример расчета среднего заработка с бухгалтерскими проводками - смотрите в статье Військові збори

 

Подробнее здесь и по телефону (066) 445-04-80


29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017
25.11.2017
22.11.2017
30.10.2017
22.10.2017
10.10.2017