logo

 

rssfacebook twitter mail

Свяжитесь с нами     

Військові збори

Заклик на військові збори

Останнім часом таке питання набуло особливої  актуальності: 1 березня 2014 року було прийнято рішення, відповідно до якого Міністерству оборони України було дано вказівку організувати учбові збори з військовозобов'язаними в необхідних об'ємах в час і терміни, визначені Генштабом Збройних Сил України.

Право військкоматів на виклик військовозобов'язаних осіб і резервістів призначати учбові збори закріплено в частині 1 статті 29 Закону № 2232.

Так, згідно з цією нормою військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Нагадаємо, що військовозобов'язаними є особи, які знаходяться в запасі для комплектування Збройних Сил України і інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт по забезпеченню оборони держави (частина  9 статті 1 Закону № 2232). 

Час і терміни проведення учбових зборів військовозобов'язаних, у тому числі резервістів, визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України.

Про проведення зборів військовозобов'язаним особам приходить повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України), в якій вказана дата прибуття для заклику на збори. Перелік осіб, які звільняються від проходження зборів, приведений в статті 30 Закону № 2232.

Проте найцікавішою для працедавця є норма статті 27 Закону № 2232, згідно якої керівники підприємств установ, організацій і учбових закладів незалежно від підпорядкування і форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до певних пунктів збору. Крім того, частиною 11 статті 29 Закону № 2232 за покликаними на навчання співробітниками зберігається місце роботи і заробітна плата.

Джерела фінансування виплат середнього заробітку за час проведення зборів

Збереження за працівником місця роботи і середнього заробітку у разі виконання державних або громадських обов'язків гарантоване статтею 119 КзПП. В даному випадку також необхідно враховувати більше деталізовані норми спеціального Закону №2232, які гарантують збереження за покликаними на збори військовозобов'язаними і резервістами місця роботи, посади ісередньої заробітної плати. Ця гарантія діє у тому числі і на час проїзду до місця проведення зборів і назад. 

Частиною 13 статті 29 Закону №2232 встановлено, що виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за увесь період зборів і резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок бюджетних коштів в порядку, встановленому КМУ.

Такий порядок затверджений постановою КМУ № 1644. І вже згідно пунктом 2 вказаної постанови виплата середнього заробітку військовозобов'язаним  (у тому числі резервістам, покликаним на збори) проводиться за рахунок засобів підприємств, установ і організацій, в яких працюють покликані на збори громадяни з подальшим відшкодуванням цих витрат за рахунок засобів, передбачених на утримання Міноборони в держбюджеті.

Основним документом, в якому деталізований порядок розрахунку і проведення виплат, є Інструкція № 80.

Для отримання відшкодування понесених витрат працедавцеві необхідно буде надати у військовий комісаріат рахунки, які акцептуються першими відділами (відділеннями військових комісаріатів) і передаються у фінансово-господарські відділення для оплати. До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, за формою, приведеною в Інструкції № 80.

Терміни здійснення виплат

Як було зазначено вище, виплати у розмірі середнього заробітку виплачуються працедавцем з правом отримання відшкодування з бюджету.

Виплатити заробітну плату за відпрацьований час необхідно до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори. Крім того, необхідно виплатити і середній заробіток за перші півмісяця зборів.

Наприклад, в повістці вказана дата початку зборів 11 березня. Отже, до 11 березня працівникові необхідно виплатити заробітну плату за період з 1 по 11 березня, а також середній заробіток за першу половину місяця терміну зборів, т. е. за період з 11 по 24 березня.

Виплата середнього заробітку за час, починаючи з другої половини місяця зборів, виплачується в терміни, встановлені на підприємстві для виплати заробітної плати (пункт 8 Інструкцій № 80).   

Особливі випадки і категорії працівників

Для сумісників нормами Інструкції № 80 передбачено збереження місця роботи, посади і середнього заробітку як на основній роботі, так і на роботі за сумісництвом.

Особам, зайнятим на сезонних роботах за терміновим трудовим договором, а також тимчасовими працівниками, покликаними на збори, за місцем роботи виплачується середня заробітна плата впродовж усього часу тривалості зборів і перебування в дорозі у військову частину і назад. Проте займана посада (місце роботи) за ними зберігається на час цих сезонних або тимчасових робіт, обумовлених трудовим договором (пункт 7 Інструкції                         № 80).

Якщо співробітник викликаний на збори під час щорічної або додаткової відпустки, відпустка подовжується після закінчення зборів або переноситься (пункт 10 Інструкцій № 80).

Якщо співробітник захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи на увесь період (частина 14 статті 29 Закону № 2232).

Якщо час хвороби триває після закінчення терміну виконання обов'язків служби, замість середнього заробітку працівникові з дати закінчення зборів виплачуватиметься допомога з тимчасової втрати працездатності.

Виплата середнього заробітку у разі ліквідації і реорганізації підприємства.

Звільняти працівників, покликаних на збори, дозволено тільки у разі ліквідації підприємства (пункт 7 Інструкцій № 80).

У разі реорганізації підприємства, на якому працює військовозобов'язаний, виплати за період зборів йому здійснюють:

- у разі злиття підприємства з іншим підприємством - підприємство, що виникло в результаті злиття;

- у разі приєднання одного підприємства до іншого підприємства - останнє;

- у разі розділення підприємства або відділення від нього - нове підприємство, що утворилося в результаті цього розділення, в якому залишився працювати військовозобов'язаний;

- у разі перетворення одного підприємства в інше - підприємство, що виникло в результаті перетворення.

Документальне оформлення

Керівникові доцільно створити наказ про те, що працівник буде відсутній на роботі унаслідок участі у зборах. Основою для видання наказу буде повістка військкомату, надана співробітником для ознайомлення працедавця.

У табелі обліку робочого часу за дні відсутності працівника на робочому місці проставляється відмітка ІН (код 22), тобто "інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов'язків, допризовної підготовки, військові збори і т. п.)".

Облік і оподаткування сум оплати працівникові, що бере участь в учбових військових зборах

Як вже зазначалось, працедавець зобов'язаний виплатити співробітникові, який був викликаний на учбові військові збори, середній заробіток. Отже, після розрахунку суми середнього заробітку (детальніше нижче) бухгалтеру необхідно відобразити ці виплати у бухгалтерському і податковому обліку. Розглянемо основні правила.

Розрахунок середнього заробітку за період перебування працівника на учбових військових зборах

Згідно пунктом 13 Інструкції № 80 для визначення середнього заробітку військовозобов'язаних, покликаних на збори, працедавцеві необхідно керуватися чинними нормативно-правовими актами. Таким документом є Порядок № 100, який використовується при розрахунку середньої заробітної плати для виплат, не пов'язаних з соціальним страхуванням.

Умовно розрахунок середнього заробітку можна розбити на наступні етапи:

1. розрахунковий період, що визначається.

Для розрахунку усіх таких виплат, за винятком розрахунку відпускних, розрахунковий період складає 2 календарні місяці. Для осіб, що відпрацювали менше 2 місяців, розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час. За відсутності виплат упродовж цих двох місяців беруться передуючі 2 місяці. Якщо і упродовж цього періоду виплати не робилися, середня зарплата розраховується виходячи з тарифної ставки (окладу).

З розрахункового періоду виключається час, упродовж якого працівник з поважних причин не працював і за ним повністю або частково зберігався середній заробіток (пункт 2 Порядку № 100).

2. Визначаємо заробітну плату за фактично відпрацьований в розрахунковому періоді час. Виплати, які враховуються і не враховуються в розрахунку наведемо в Додатку 1 до цієї консультації (таблиця 1) .

3. Розраховуємо середньоденну (середньогодинну) заробітну плату.

Відповідно до пункту Порядку № 100 вона розраховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані впродовж двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на кількість календарних днів за цей період. Оскільки Інструкцією № 80 і іншими законодавчими актами не передбачено ніяких додаткових застережень, вважаємо, що розрахунок середньої заробітної плати необхідно проводити, виходячи з робочих днів.

4. Розраховуємо середній заробіток за період проведення зборів : отриманий в результаті проведених розрахунків середньоденний (середньогодинний) заробіток множиться на число робочих днів (годин), які припадають на період, в який проводитимуться збори.

Нарахування і утримання на виплату середнього заробітку

Об'єктом оподаткування ПДФО є загальний місячний оподатковуваний доход, в який, окрім інших виплат, включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платникові податків відповідно до умов трудового договору (контракту).

У свою чергу, визначення терміну "заробітна плата" надано у підпункті 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, згідно з яким, що в цілях оподаткування під терміном "заробітна плата" маються на увазі також інші заохочувальні, компенсаційні або інші виплати і винагороди, що виплачуються (що надаються) у рамках стосунків трудового найму.

Звернемося до норм Інструкції № 5: оплата працівникам, які притягуються до виконання державних або цивільних зобов'язань в робочий час, відноситься до фонду додаткової заробітної плати як плата за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 Інструкцій № 5).

Отже, ці виплати будуть об'єктом для утримання ПДФО. З цієї ж причини вони будуть об'єктом для нарахування і утримання ЄСВ по ставці, встановленій для заробітної плати.

В той же час законодавством не передбачено відшкодування ЄСВ, нарахованого "зверху" за рахунок бюджетних коштів. Тому, на відміну від самої виплати, ЄСВ працедавцеві необхідно буде сплатити за свій рахунок без права на компенсацію.

Відображення в обліку

Оскільки виплата таких сум є обов'язком працедавця і, як ми вже з'ясували, відноситься до фонду оплати праці, то її можна включити в податкові витрати в порядку, передбаченому статтями 138, 142 і 143 ПКУ.

При цьому, якщо Підприємство планує отримати відшкодування від держави на такі витрати, то рекомендуємо не включати ці виплати у витрати або ж, після отримання компенсації, відобразити такі суми у складі інших доходів.

Що стосується нарахованого "зверху" ЄСВ, то він у будь-якому випадку буде відраховуватись за рахунок працеми можуть відображатися у складі витрат податкового обліку згідно з пунктом 143.1 статті 143 ПКУ, яким передбачено, що до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірах і порядку, встановлених законом.

У бухгалтерському обліку нарахування виплат за невідпрацьований час згідно Інструкції № 291 відображається на рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності".

На рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.

За кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" відображаються кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Відповідно до пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. N 290, цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

На субрахунку 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів" узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних оборотних активів (окрім фінансових інвестицій) і доходи від цільового фінансування, пов'язаного з операційною діяльністю.

Щодо оподаткування, то до податкових витрат, серед іншого, включають затрати на основну й додаткову зарплату, інші заохочення та виплати працівникам(п.142.1ст.142ПКУ).

До фонду додаткової зарплати включають, зокрема, оплату працівникам, залученим до виконання державних чи громадських обов'язків, які виконують у робочий час (пп.2.2.12 Інструкції зі статистики зарплати). Тому, на нашу думку, суму середнього заробітку слід включити до податкових витрат, керуючись п.142.1 ст.142 ПКУ. Збільшать їх і суми нарахованого єдиного внеску на підставі п. 143.1 ст. 143 ПКУ. При цьому середню зарплату працівників, які пройшли військові збори, підприємству компенсують. А суми компенсацій збільшують податкові доходи на дату фактичного отримання такої компенсації (пп. 137.2.2 ст. 137 ПКУ).

Приклад:

Співробітникові Дольченко Степану Семеновичу з окладом 3800 грн. з військкомату прийшла повістка з вказівкою явитися на проведення учбових військових зборів в період з 11 по 16 березня (4 р. дні).

У розрахунковий період потраплять виплати за січень і лютий (окрім окладу додаткових виплат не було). Кількість робочих днів склала: 21 (січень) і 20 (лютий) днів. Отже, середньоденна заробітна плата складе: (3800 + 3800) : (21+ 20)  = 185,37 грн.

Середній заробіток за період проходження зборів складе: 185,37 х 4 = 740 грн.

За відпрацьовані у березні дні співробітнику нарахована заробітна плата:

За період з 01.03.2014 по 11.03.2014 (5 р. д.) - 950 грн.

За період з 17.03.2014 по 31.03.2014 (11 р. д.) - 2090 грн.

 

Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік
з/п   Дт Кт   Доход Витрати
1 Нараховується зарплата за період до проходження зборів 91 661 950 - 950
2 Нараховується оплата по середньомісячному заробітку за виконання громадських обов'язків 949 661 740 - 740
3 Нарахований ЄСВ на суму заробітної плати 950 х 38 %  (умовно): 91 65 361 - 361
4 Нарахований ЄСВ на суму виплат у розмірі середнього заробітку (740 х 38 %): 949 65 281,2   281,2
5 Утриманий ЄСВ (3,6 %) 661 65 60,84 - -
6 Утриманий ПДФО (15 %) 661 64/ПДФО 244,37 - -
7 Виплачена заробітна плата і середній заробіток 301 661 1384,5 - -
8 Визнано доходи від цільового фінансування 48 718 740    
9 Нарахована заробітна плата за період після повернення зі зборів 91 661 2090 - 2090
10 Нарахований ЄСВ на усю суму (950 + 740) х 38 %  (умовно): 91 65 794,2 - 794,2
11 Утриманий ЄСВ (3,6 %) 661 65 75,24 - -
12 Утриманий ПДФО (15 %) 661 64/ПДФО 302,21    
13 Виплачена заробітна плата 661 301 1712,6    
14 Отримано цільове фінансування 301 48 740 740  

Нормативні акти:

1) Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);

2) Кодекс законів про працю  України ВР УРСР від 10.12.1971р. (КЗПП);

3) Закон  Верховної  Ради України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992р.  № 2232 (Закон № 2232) ;

4) Постанова Кабінету Міністрів України  "Про порядок і розміри грошового забезпечення і заохочення військовозобов'язаних і резервістів" від 23.11.2006 р. № 1644 (Постанова № 1644);

5) Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.95 р. № 100 (Порядок № 100);

6) Наказ Міністерства Оборони України "Про затвердження Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів" від 12.03.2007р.  № 80 (Інструкція № 80);

7) Наказ  Державного комітету статистики України "Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати" від 13.01.2004р.  № 5 (Інструкція № 5);

8) Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів" від 23.11.2006р. № 1644 (Постанова № 1644).

Військові збори

Заклик на військові збори

Останнім часом таке питання набуло особливої  актуальності: 1 березня 2014 року було прийнято рішення, відповідно до якого Міністерству оборони України було дано вказівку організувати учбові збори з військовозобов'язаними в необхідних об'ємах в час і терміни, визначені Генштабом Збройних Сил України.

Право військкоматів на виклик військовозобов'язаних осіб і резервістів призначати учбові збори закріплено в частині 1 статті 29 Закону № 2232.

Так, згідно з цією нормою військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Нагадаємо, що військовозобов'язаними є особи, які знаходяться в запасі для комплектування Збройних Сил України і інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт по забезпеченню оборони держави (частина  9 статті 1 Закону № 2232). 

Час і терміни проведення учбових зборів військовозобов'язаних, у тому числі резервістів, визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України.

Про проведення зборів військовозобов'язаним особам приходить повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України), в якій вказана дата прибуття для заклику на збори. Перелік осіб, які звільняються від проходження зборів, приведений в статті 30 Закону № 2232.

Проте найцікавішою для працедавця є норма статті 27 Закону № 2232, згідно якої керівники підприємств установ, організацій і учбових закладів незалежно від підпорядкування і форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов'язаних до певних пунктів збору. Крім того, частиною 11 статті 29 Закону № 2232 за покликаними на навчання співробітниками зберігається місце роботи і заробітна плата.

Джерела фінансування виплат середнього заробітку за час проведення зборів

Збереження за працівником місця роботи і середнього заробітку у разі виконання державних або громадських обов'язків гарантоване статтею 119 КзПП. В даному випадку також необхідно враховувати більше деталізовані норми спеціального Закону №2232, які гарантують збереження за покликаними на збори військовозобов'язаними і резервістами місця роботи, посади ісередньої заробітної плати. Ця гарантія діє у тому числі і на час проїзду до місця проведення зборів і назад. 

Частиною 13 статті 29 Закону №2232 встановлено, що виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за увесь період зборів і резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок бюджетних коштів в порядку, встановленому КМУ.

Такий порядок затверджений постановою КМУ № 1644. І вже згідно пунктом 2 вказаної постанови виплата середнього заробітку військовозобов'язаним  (у тому числі резервістам, покликаним на збори) проводиться за рахунок засобів підприємств, установ і організацій, в яких працюють покликані на збори громадяни з подальшим відшкодуванням цих витрат за рахунок засобів, передбачених на утримання Міноборони в держбюджеті.

Основним документом, в якому деталізований порядок розрахунку і проведення виплат, є Інструкція № 80.

Для отримання відшкодування понесених витрат працедавцеві необхідно буде надати у військовий комісаріат рахунки, які акцептуються першими відділами (відділеннями військових комісаріатів) і передаються у фінансово-господарські відділення для оплати. До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, за формою, приведеною в Інструкції № 80.

Терміни здійснення виплат

Як було зазначено вище, виплати у розмірі середнього заробітку виплачуються працедавцем з правом отримання відшкодування з бюджету.

Виплатити заробітну плату за відпрацьований час необхідно до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори. Крім того, необхідно виплатити і середній заробіток за перші півмісяця зборів.

Наприклад, в повістці вказана дата початку зборів 11 березня. Отже, до 11 березня працівникові необхідно виплатити заробітну плату за період з 1 по 11 березня, а також середній заробіток за першу половину місяця терміну зборів, т. е. за період з 11 по 24 березня.

Виплата середнього заробітку за час, починаючи з другої половини місяця зборів, виплачується в терміни, встановлені на підприємстві для виплати заробітної плати (пункт 8 Інструкцій № 80).   

Особливі випадки і категорії працівників

Для сумісників нормами Інструкції № 80 передбачено збереження місця роботи, посади і середнього заробітку як на основній роботі, так і на роботі за сумісництвом.

Особам, зайнятим на сезонних роботах за терміновим трудовим договором, а також тимчасовими працівниками, покликаними на збори, за місцем роботи виплачується середня заробітна плата впродовж усього часу тривалості зборів і перебування в дорозі у військову частину і назад. Проте займана посада (місце роботи) за ними зберігається на час цих сезонних або тимчасових робіт, обумовлених трудовим договором (пункт 7 Інструкції                         № 80).

Якщо співробітник викликаний на збори під час щорічної або додаткової відпустки, відпустка подовжується після закінчення зборів або переноситься (пункт 10 Інструкцій № 80).

Якщо співробітник захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи на увесь період (частина 14 статті 29 Закону № 2232).

Якщо час хвороби триває після закінчення терміну виконання обов'язків служби, замість середнього заробітку працівникові з дати закінчення зборів виплачуватиметься допомога з тимчасової втрати працездатності.

Виплата середнього заробітку у разі ліквідації і реорганізації підприємства.

Звільняти працівників, покликаних на збори, дозволено тільки у разі ліквідації підприємства (пункт 7 Інструкцій № 80).

У разі реорганізації підприємства, на якому працює військовозобов'язаний, виплати за період зборів йому здійснюють:

- у разі злиття підприємства з іншим підприємством - підприємство, що виникло в результаті злиття;

- у разі приєднання одного підприємства до іншого підприємства - останнє;

- у разі розділення підприємства або відділення від нього - нове підприємство, що утворилося в результаті цього розділення, в якому залишився працювати військовозобов'язаний;

- у разі перетворення одного підприємства в інше - підприємство, що виникло в результаті перетворення.

Документальне оформлення

Керівникові доцільно створити наказ про те, що працівник буде відсутній на роботі унаслідок участі у зборах. Основою для видання наказу буде повістка військкомату, надана співробітником для ознайомлення працедавця.

У табелі обліку робочого часу за дні відсутності працівника на робочому місці проставляється відмітка ІН (код 22), тобто "інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов'язків, допризовної підготовки, військові збори і т. п.)".

Облік і оподаткування сум оплати працівникові, що бере участь в учбових військових зборах

Як вже зазначалось, працедавець зобов'язаний виплатити співробітникові, який був викликаний на учбові військові збори, середній заробіток. Отже, після розрахунку суми середнього заробітку (детальніше нижче) бухгалтеру необхідно відобразити ці виплати у бухгалтерському і податковому обліку. Розглянемо основні правила.

Розрахунок середнього заробітку за період перебування працівника на учбових військових зборах

Згідно пунктом 13 Інструкції № 80 для визначення середнього заробітку військовозобов'язаних, покликаних на збори, працедавцеві необхідно керуватися чинними нормативно-правовими актами. Таким документом є Порядок № 100, який використовується при розрахунку середньої заробітної плати для виплат, не пов'язаних з соціальним страхуванням.

Умовно розрахунок середнього заробітку можна розбити на наступні етапи:

1. розрахунковий період, що визначається.

Для розрахунку усіх таких виплат, за винятком розрахунку відпускних, розрахунковий період складає 2 календарні місяці. Для осіб, що відпрацювали менше 2 місяців, розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час. За відсутності виплат упродовж цих двох місяців беруться передуючі 2 місяці. Якщо і упродовж цього періоду виплати не робилися, середня зарплата розраховується виходячи з тарифної ставки (окладу).

З розрахункового періоду виключається час, упродовж якого працівник з поважних причин не працював і за ним повністю або частково зберігався середній заробіток (пункт 2 Порядку № 100).

2. Визначаємо заробітну плату за фактично відпрацьований в розрахунковому періоді час. Виплати, які враховуються і не враховуються в розрахунку наведемо в Додатку 1 до цієї консультації (таблиця 1) .

3. Розраховуємо середньоденну (середньогодинну) заробітну плату.

Відповідно до пункту Порядку № 100 вона розраховується діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані впродовж двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на кількість календарних днів за цей період. Оскільки Інструкцією № 80 і іншими законодавчими актами не передбачено ніяких додаткових застережень, вважаємо, що розрахунок середньої заробітної плати необхідно проводити, виходячи з робочих днів.

4. Розраховуємо середній заробіток за період проведення зборів : отриманий в результаті проведених розрахунків середньоденний (середньогодинний) заробіток множиться на число робочих днів (годин), які припадають на період, в який проводитимуться збори.

Нарахування і утримання на виплату середнього заробітку

Об'єктом оподаткування ПДФО є загальний місячний оподатковуваний доход, в який, окрім інших виплат, включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платникові податків відповідно до умов трудового договору (контракту).

У свою чергу, визначення терміну "заробітна плата" надано у підпункті 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, згідно з яким, що в цілях оподаткування під терміном "заробітна плата" маються на увазі також інші заохочувальні, компенсаційні або інші виплати і винагороди, що виплачуються (що надаються) у рамках стосунків трудового найму.

Звернемося до норм Інструкції № 5: оплата працівникам, які притягуються до виконання державних або цивільних зобов'язань в робочий час, відноситься до фонду додаткової заробітної плати як плата за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 Інструкцій № 5).

Отже, ці виплати будуть об'єктом для утримання ПДФО. З цієї ж причини вони будуть об'єктом для нарахування і утримання ЄСВ по ставці, встановленій для заробітної плати.

В той же час законодавством не передбачено відшкодування ЄСВ, нарахованого "зверху" за рахунок бюджетних коштів. Тому, на відміну від самої виплати, ЄСВ працедавцеві необхідно буде сплатити за свій рахунок без права на компенсацію.

Відображення в обліку

Оскільки виплата таких сум є обов'язком працедавця і, як ми вже з'ясували, відноситься до фонду оплати праці, то її можна включити в податкові витрати в порядку, передбаченому статтями 138, 142 і 143 ПКУ.

При цьому, якщо Підприємство планує отримати відшкодування від держави на такі витрати, то рекомендуємо не включати ці виплати у витрати або ж, після отримання компенсації, відобразити такі суми у складі інших доходів.

Що стосується нарахованого "зверху" ЄСВ, то він у будь-якому випадку буде відраховуватись за рахунок працеми можуть відображатися у складі витрат податкового обліку згідно з пунктом 143.1 статті 143 ПКУ, яким передбачено, що до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірах і порядку, встановлених законом.

У бухгалтерському обліку нарахування виплат за невідпрацьований час згідно Інструкції № 291 відображається на рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності".

На рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.

За кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" відображаються кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Відповідно до пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. N 290, цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

На субрахунку 718 "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів" узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних оборотних активів (окрім фінансових інвестицій) і доходи від цільового фінансування, пов'язаного з операційною діяльністю.

Щодо оподаткування, то до податкових витрат, серед іншого, включають затрати на основну й додаткову зарплату, інші заохочення та виплати працівникам(п.142.1ст.142ПКУ).

До фонду додаткової зарплати включають, зокрема, оплату працівникам, залученим до виконання державних чи громадських обов'язків, які виконують у робочий час (пп.2.2.12 Інструкції зі статистики зарплати). Тому, на нашу думку, суму середнього заробітку слід включити до податкових витрат, керуючись п.142.1 ст.142 ПКУ. Збільшать їх і суми нарахованого єдиного внеску на підставі п. 143.1 ст. 143 ПКУ. При цьому середню зарплату працівників, які пройшли військові збори, підприємству компенсують. А суми компенсацій збільшують податкові доходи на дату фактичного отримання такої компенсації (пп. 137.2.2 ст. 137 ПКУ).

Приклад:

Співробітникові Дольченко Степану Семеновичу з окладом 3800 грн. з військкомату прийшла повістка з вказівкою явитися на проведення учбових військових зборів в період з 11 по 16 березня (4 р. дні).

У розрахунковий період потраплять виплати за січень і лютий (окрім окладу додаткових виплат не було). Кількість робочих днів склала: 21 (січень) і 20 (лютий) днів. Отже, середньоденна заробітна плата складе: (3800 + 3800) : (21+ 20)  = 185,37 грн.

Середній заробіток за період проходження зборів складе: 185,37 х 4 = 740 грн.

За відпрацьовані у березні дні співробітнику нарахована заробітна плата:

За період з 01.03.2014 по 11.03.2014 (5 р. д.) - 950 грн.

За період з 17.03.2014 по 31.03.2014 (11 р. д.) - 2090 грн.

 

Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Сума, грн. Податковий облік
з/п   Дт Кт   Доход Витрати
1 Нараховується зарплата за період до проходження зборів 91 661 950 - 950
2 Нараховується оплата по середньомісячному заробітку за виконання громадських обов'язків 949 661 740 - 740
3 Нарахований ЄСВ на суму заробітної плати 950 х 38 %  (умовно): 91 65 361 - 361
4 Нарахований ЄСВ на суму виплат у розмірі середнього заробітку (740 х 38 %): 949 65 281,2   281,2
5 Утриманий ЄСВ (3,6 %) 661 65 60,84 - -
6 Утриманий ПДФО (15 %) 661 64/ПДФО 244,37 - -
7 Виплачена заробітна плата і середній заробіток 301 661 1384,5 - -
8 Визнано доходи від цільового фінансування 48 718 740    
9 Нарахована заробітна плата за період після повернення зі зборів 91 661 2090 - 2090
10 Нарахований ЄСВ на усю суму (950 + 740) х 38 %  (умовно): 91 65 794,2 - 794,2
11 Утриманий ЄСВ (3,6 %) 661 65 75,24 - -
12 Утриманий ПДФО (15 %) 661 64/ПДФО 302,21    
13 Виплачена заробітна плата 661 301 1712,6    
14 Отримано цільове фінансування 301 48 740 740  

Нормативні акти:

1) Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (ПКУ);

2) Кодекс законів про працю  України ВР УРСР від 10.12.1971р. (КЗПП);

3) Закон  Верховної  Ради України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992р.  № 2232 (Закон № 2232) ;

4) Постанова Кабінету Міністрів України  "Про порядок і розміри грошового забезпечення і заохочення військовозобов'язаних і резервістів" від 23.11.2006 р. № 1644 (Постанова № 1644);

5) Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.95 р. № 100 (Порядок № 100);

6) Наказ Міністерства Оборони України "Про затвердження Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів" від 12.03.2007р.  № 80 (Інструкція № 80);

7) Наказ  Державного комітету статистики України "Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати" від 13.01.2004р.  № 5 (Інструкція № 5);

8) Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів" від 23.11.2006р. № 1644 (Постанова № 1644).


15.07.2018
09.07.2018
06.07.2018
28.05.2018
29.03.2018
29.01.2018
07.01.2018
06.01.2018
03.01.2018
17.12.2017
08.12.2017
03.12.2017